боїться їх.
Багато хто чув, бачив, можливо навіть гортав книгу "Про малого Крота, який хотів дізнатися, хто наклав йому на голову". Але мало хто її придбав ;) Особисто мені вона припала до душі. Така собі енциклопедія какашок для міських дітей, які знають хто говорить "мууу", "хрю-хрю", "меее", але ніколи не вступлять у їхні коржі, купки та бібряшки :)
Друга книга автора (й ілюстратора в одній особі), що вийшла у нас - "Ведмеже диво" - не така епатажна, я б сказала, але і її не кожен купить, не маючи певності, що зможе пояснити дитині, ЧОГО ж таки хоче ведмідь навесні, коли наїстися. він вже наївся...
І ось третя книга - "Леонард" . Чесно, не гортала і не читала, крім, як з картинок в інтернеті. На перший погляд все значно простіше, більш по-людськи. Але чи може бути у Ерльбруха щось просто так? :)
У нас собак вже ніхто не боїться. Син боявся дуууже, при чому жодного інцеденту, який міг би пояснити виникнення цього страху, ми пригадати не можемо. Вилікувалось це просто - покупкою власного песика :) А дочка, якій тоді було біля 3х, автоматично була позбавленна будь-якої можливості почати їх боятися. Навпаки, тепер доводиться її вчити хоч трохи остерігатися чужих собак. Пишу і згадую, що сусіди у нас майже всім сімейством бояться собак (маючи власних 4 :)) Подарувати їм цю книгу чи що?
(Це я досліджую асортимент видавництва, то надихнулась на тему:))
Сподобалось, що пише Лабіринт про автора: "Все книги Вольфа Эрльбруха помогает детям и их родителям по-новому взглянуть на мир и проблемы в нём, лучше понять себя и окружающую действительность." Подробнее
natasha_kb 21 февраля 2018, 09:39
Про крота в нас є і книга в цілому подобається, всім..
Ведмеже диво дивилась довго, але так і не вирішила взяти, малому то ще нема що пояснювати, а Еріку то і не потрібно, ілюстрації нейтрально мені, не в захопленні ..
А ось Леонард, може предвзято трохи, но ілюстрації мені жахливі, несуразіца якась, я ілюстраціям надаю велике значення, але ця книга для мене жах, не купила б))) хоча на смак як то кажуть.... комусь подобається, інші - нейтрально, нікого не агітую, але не моє однозначно)
Koosha 23 февраля 2018, 02:26
А нам "Ведмеже диво" припало до смаку. І мені і сину. За Крота не менше, точно.
Вона є своєрідним розвіювачем міфів про появу дітей.
Мені подобаються моменти коли ведмідь верещав на весь ліс: "Де взяти дитину?", коли він "старався як міг" знести яйце, але в нього не вийшло, знервований лелека, "який ловить жаб..., а взимку взагалі в Африці. І це все!" і ніжна ведмедиця, яка обіцяє дитину наступної весни "якщо ти добре постараєшся")
miros_ya 23 февраля 2018, 09:05
:) можливо, я трішки засоромилася, просто )) Я чомусь зараз з дочкою відчуваю в собі менше впевненості га цю тему, ніж колись із сином
Koosha 23 февраля 2018, 11:42
В мене 2 сина... Старшому 3,8 - поки я інтерпретую "постараєшся" підготовкою до батьківства)
umberto 21 февраля 2018, 09:51 1
Мені ілюстрації подобаються і тема цікава, якби видали всі ці історії в одній книзі, купила би, а так... на мастхев мені не тягне. А кріт, в нас серед хітів)
miros_ya 21 февраля 2018, 09:54
Ні, не тягне, згідна :)
Listra 21 февраля 2018, 11:22
мій гріх - то Какашна книга)) Я її люблю без тями, але Ніці вже було 11 років, мультик ми дивилися, і не дивлячись на її "очі голодного спаніеля" я відмовила, хоч дитина дуже просила. Таки від Леонардо я не відкручуся)
miros_ya 21 февраля 2018, 11:49 1
Ви мені стаєте все ближчі й ближчі за духом, Ліно )))
Kosmonatka 21 февраля 2018, 13:48
поясніть мені, хто зрозумів книгу! Прочитала її в крамниці і... відклала й втікла.
Kosmonatka 21 февраля 2018, 14:07
"Але чи може бути у Ерльбруха щось просто так?" - не знаю, хто це, але певно що не може))
передивлюсь ще раз при нагоді, але от вона навіть для мене дивна (я ж люблю дивні книги! а тут щось не склалось)
Kosmonatka 21 февраля 2018, 14:07
ой, тю, це ж автор какуль. От тобі й на))
я таки придивлюсь до книги))
miros_ya 21 февраля 2018, 14:08
:))) та автор же ж!