Психологія

Дівчатка, ось вирішила я розібратись, в першу чергу, в собі краще. І, можливо, тут хтось порекомендує матеріали хороші для глибокого вивчення нумерології з доступною подачею.

Чи тільки платний курс брати?

Чомусь так важко на душі, прогнози з приводу війни не втішні... Як жити далі, що планувати? Десь пропав мій оптимізм... Я завжди хочу вірити в краще, але моя віра вже мені не допомагає.

Люди стали якісь злі.

Накидайте ідей оптимістичних.

Дякуючи Богу всі живі, здорові. Це дуже важливо. Але в іншому чомусь дуже сумно...

Девочки, не осудите,а помогите советом пожалуйста :pray: Я собой,как мамой довольна, у меня 2 деток-старшый сыночек, 11 лет и лапочка дочь 5 лет.Но иногда бывают неконтролируемые вспышки гнева.... Вот сегодня вышли со двора,и дочь споткнулась и упала ,на ровном месте! Упала на живот,чуть лицом не ударилась,вместо того,чтоб пожелать её, я ей ещё и по попе легонько дала...чтоб под ноги смотрела и была внимательнее, не 2 годика же! Умом понимаю, что надо было пожелать, спросить не ударилась ли,но как накатывают емоцыи, не контролирую себя... Как вы справляетесь со злостью,гневом,мамочки?

Суть проблеми - вихід з декретної відпустки на роботу. У декреті була 5 років. Наче і підпрацьовувала, і читала, але двоє дітей, маленька різниця у віці...

Яка зараз ситуація? Пройшло 2,5 місяці, а я все туплю. Наче бичок у крамниці посуду. Туплю, помиляюсь там, де, і не подумала б. Керівництво змінилось, дратується, коли помиляюсь ( воно-то ясно, але ж...)

Держструктура, на мою ставку не взяли, заропонували 0,25 (бо маленькі діти, часті лікарняні).

Що хочу? Підтримайте, дайте чарівного копняка або обнадійте, що я колись-таки в"їду в робочий ритм.

Не могу принять, что мой любимый, хороший ребенок ворует деньги. Уже не первый раз ((( Не понимаю где допустила ошибку и как теперь быть ((