Сьогодня день прощення. Ну важко. Ось вирішила щ ваших щапитань зробити пісню.
Ідея вчора прийшла, сьогодні зробила.
Плакала. Полегшало. Допомогло.
Може комусь також допоможе почути себе. Я себе почула. Вдячна за те шо ви є.
Сьогодня день прощення. Ну важко. Ось вирішила щ ваших щапитань зробити пісню.
Ідея вчора прийшла, сьогодні зробила.
Плакала. Полегшало. Допомогло.
Може комусь також допоможе почути себе. Я себе почула. Вдячна за те шо ви є.
Темы: Самостійні мами
Sharlotta__ 23 февраля, 02:33
Багато різних доль...
Anna_Z 23 февраля, 16:08
Але є спільне... Ми відчуваємо однаково...
Комментарий удалён
Комментарий удалён
Anna_Z 23 февраля, 20:05
Та это жесть... Знаете когда умирала моч собака... Я... Танцевала. Дичь, но я не знала как пережить... Так что имя котику в данных обстоятельствах спасает не только Вас. Оно вообще спасает.
Комментарий удалён
N_S_1 23 февраля, 17:27 1
Сил Вам.
Anna_Z 23 февраля, 17:29
Навзаєм!
SVET333 23 февраля, 17:50 2
Вау!!!
Anna_Z 26 февраля, 00:00
:kissing_heart::kissing_heart::kissing_heart:
IrinaIrinaIrina 24 февраля, 02:57
Ще не знайшла слова виразити відчуття після прослуховування пісні, але вона 100% ʼцепляєʼ! Слухаєш і одразу свої асоціації, думки, спогади виникають.
IrinaIrinaIrina 24 февраля, 02:57
Не віриться, що через пару годин наступить 4-та «річниця», як сусідка розбудила мене в істериці, зі словами «нас бомблять! Почалась війна!»
Ми усі тоді увійшли у якусь нескінченну нову еру нашого життя у воєнному стані. Серце защемило, коли дитина, виходячи із метро після нічного масованого обстрілу сказала, що вже не памʼятає, яке життя було без війни. Чесно, я вже і сама майже забула те відчуття, коли не треба постійно, навіть уві сні, де б я не була, щоб не робила, бути «на стрьомі».
Дівчаточка та хлопці будь-якого віку, особливо ті, хто знаходяться тут, тримаймось за наші сімʼї, за добрих людей, та за віру та надію, що все у нас буде добре!
Anna_Z 26 февраля, 00:02
Ну я плакала. Потім твір написала на французких заняттях. Вчителька француженка також зі сльозами читала... Я не знаю як це можна витримувати. Розриває. Особливо без вісті зниклі... Цей стан я уявляю. Теж проходила, але в мене було декілька днів невідомості і це жах, а тут люди чекають місяці, роки.