Прогулянка по лісі мого дитинства

Так склалося, що хоч я і виросла в селі, але наразі живу в місті. І от уже 5 років я не була в лісі, який був для мене рідним в дитинстві. Цьогоріч в мене була мета як потепліє, сходити до лісу разом з донечкою і показати їй місця мого дитинства. Зокрема, унікальну пам'ятку природи- 5 дубів, що ростуть з одного кореня. Вашій увазі, прогулянка в заповідному урочищі Папики (Волинь).

В кадрі буде моя доня (в рожевому), моя племінниця (в синьому). Ну і я звісно) 

Все спонтанно, бо до наших дверей прибилось мале кошенятко, і було вирішено що мама забере його до себе, тому ми з малечею зібралися і поїхали вдвох його відвозити, чоловік мусить працювати, тому лишився вдома.

З часу коли я була тут востаннє, ліс значно розрісся - раніше починався він на 20 метрів далі.

Видно молодий самосвідомості перед лісом.

Заходимо... На місці колишнього футбольного поля - загороджений лісорозсадник

Малеча, хоч і міська дитина, але ніколи не випустить можливості підібрати файну палку)) 

Далі - мої рідні граби. Ми колись змагались, хто вище залізе) там завжди росли найкращі і найсмачніші​ сироїжки. Хоч я грибів і не люблю, але таких би поїла))

Виходимо на дорогу і прямуємо до 5 дубів. По дорозі показую малечі незнайому їй ще квітку-липучку, нюхаємо)

це галявина де ми збирались на пікніки. Заросла, ми всі роз'їхалися...

Далі - 5дубів. Їм дуже багато років, але все ще живі, чекаємо, скоро викинуть нове листя. Картина намальована нашим вчителем малювання, він чудовий художник!

Вирішили прогулятися ще, йдемо на водокачку - невелике озеро, з якого колись брали воду для паровозів ​(у нас поряд зд станція) і так і лишилась назва.

Також дамба - моя ровесниця... Скільки ми тут часу провели підлітками...)

Доня намагається зловити равликів.

Вітер сильний, ідемо назад. По дорозі - малина, скоро цвістиме, і вже цвітуть суниці.

Виходимо, прямо до корівок і дикої м'яти.

Далі - газова труба, по якій ми в дитинстві ходили як по мосту і майже висохла річка​, де в моє му дитинстві можна було плавати. Житнє поле)

Прийшли додому, погодували індичат, їм всього 1 день. І час у місто збиратись. 

Зовсім незаплановані в нас вийшла поїздка до бабусі і ще більше незапланована, хоч і бажана, прогулянка до лісу.