Grotte di Frasassi

Грот ді Фрасассі - Це друга за величиною печера у Європі, яку можуть відвідати туристи.

Вона була відкрита 25 вересня 1971 року, спелеологічною групою з Анкони. Тоді вони виявили невеликий вхід і увійшли до маленької печери. Спочатку їх це збентежило, але потім вони звернули увагу, що в стінах було безліч отворів, з яких дув сильний потік повітря. Це надихнуло їх на подальші розкопки, і через кілька днів вони виявили отвір, за яким проглядався порожній простір.

Щоб зрозуміти його розміри, вони вирішили кинути камінь. Яким же ж був їхній подив, коли вони зрозуміли, що глибина даного простору близько 100 метрів! Але тут постало наступне питання: як потрапити вниз і дослідити печеру. Зрештою, за 2 місяці інша група спелеологів знайшла прохід через іншу печеру.

З цього моменту 2 великі печери утворили лабіринт завдовжки 13 кілометрів! Але в такому варіанті Grotte di Frasassi були доступні тільки досвідченим спелеологам, а звичайні люди задовольнялися лише фотографіями. Тоді було ухвалено рішення, що у скелі прорубають 200-метровий тунель і з 1 вересня 1974 року печера стала відкритою для туристівЗараз туристи можуть насолоджуватися красою Гроту ді Фрасассі, переходячи з однієї«зали» до іншоі.Екскурсоводи дорогою дуже цікаво розповідають про те, що можна побачити і на що особливо звернути увагу в кожній "залі". Усього печера розділена на 5 залів, які відкриті для звичайних туристів та ще 2 зали для "просунутих" спелеологів. Цікаво, що у кожній залі є сталактит або сталагміт, який має свою назву. У печері можна знайти скульптуру Мадонни, відомого італійського поета Данте чи білого ведмедя. Крім розважальної функції, у цих "скульптур" є ще дуже практичне застосування. Під час дослідження печери ці "скульптури" допомагали спелеологам не заблукати і давали орієнтир, де вони знаходяться. Екскурсія відбувається на одному диханні, хоча в середньому займає 1 год 30 хвПечера просто величезна, перша зала легко вмістила б Міланський собор! Навіть люди з клаустрофобією тут не відчувають дискомфорту

Сталактити і сталагміти ростуть дуже повільно.

Не памʼятаю точно на 5 см за 1 тисячу чи 10 тисяч років.

Відвідувачі потрапляють в цей чудовий світ по штучній стежці, яка йде вглиб вапнякових пагорбів більш ніж на кілометр. Через короткий тунель, прорубаний в скелі, відкривається вхід у величезний за розмірами грот, який фахівці порівнюють з Міланським собором. У центрі цього величезного грота в пітьмі зачаїлася Анконська безодня, глибину якої точно не можуть назвати досі. Недалеко від цієї прірви можна побачити величезний сталагміт з відповідною назвою Гігант.Шкода, що екскурсії проводяться італійською.

На екскурсію англійською потрібно чекати, а у нас не було часу.температура всередині круглорічно +14 і вологість 98%.

Знаходиться в дуже мальовничому місці.Ущелина Фрасассі розкинулася між стрімкими скелями майже на три кілометри, над її обрисами неабияк «потрудилися» води річки Сентіна, яка тече з північно-східної частини Апеннінського півострова. Величезні печери, немов побудовані з мармуру колони всіляких форм, утворилися протягом мільйона років під дією ерозії.

Хочеться відзначити, що до складу комплексу Фрасассі входять декілька печерних систем, серед них найбільш великою є Велика печера вітрів. Вапнякові стіни ущелини рясніють печерами, в одній з них розташована капела Санта-Марія-дель-Фрасассі, що датується одинадцятим століттям, і восьмигранна церква, зведена за розпорядженням Папи Льва XII в 1828 році.Цікаві будівлі з каменів прикрашають цю печеру. Для чого їх будують не знаю, але ми збудували свою також :blush:.