философия сottagecore

24 комментария

• Olya_lya сегодня в 15:59 2

  Я люблю природу але з комфортом :slight_smile:
  Живу поруч з лісом і ставком - вужі повзають, білки гасають, зайці скачуть, кажани з совами літають що капець вечером, вранці будить спів пташок і клекотіння лелек які мають гніздо десь недалеко від нас. Люблю тишу і не навиджу мегаполіси, але мені потрібен комфорт ... Чоловік на старості хоче завести козиню ферму, вже і ділянку придбав в селі щоб не далеко від міста :grinning:

Предыдущие 5 комментариев
• Olya_lya сегодня в 17:01 2

  @Antonina777 Мій чоловік хоче для душі, продукцію продавати але ніяких відвідувачів, винятком може бути лише як реабілітація дітей та дорослих з інвалідністю
  Ще альпак хоче :grinning: а я хочу десь на узбережжі Франції в тихому селі вино робити

• Antonina777 сегодня в 17:01

  @Olya_lya ой, это нормально!) лет 20 уже существуют горные приюты в лесах, в горах, ночлежки по 12 -15 метров максимум, доски сбитые, шалаш в прямом смысле. А внутри горячая вода , сантехника дизайнерская. и это не дёшево стоит. кто любит природу, Тоже Человек)))

• Antonina777 сегодня в 17:03

  @Olya_lya ))) ну, побережья Франции все заняты семейными старинными виноградниками и производством, влезть туда.. разве, только, быть как Анджелина Джоли, и купить )) германия, Австрия, Франция , Италия - это семейные не по одной сотне лет.
  Но, мечтать - полезно!)))

• Elena_St сегодня в 16:20 1

  Хотите ощутить жизнь в Провансе, куча мест в Италии и Швейцарии где продают дома за символическую плату, покупай переезжай. Места депрессивные, работы нет по месту, но зато какие офигенный виды на ландшафт. Да это не для молодых и бедных, это для богатых стариков с моторчиком в заднице, а с учётом того, что мужчины до пенсионного возраста в Украине не доживают, а те кто дожил редко 70летний рубеж переходят, перспектива с картины бабки сидящей за столом растресканном и покосившимися доме вполне реальна. А да ближайшая медицина за верст сто и более...
  Ну а если ты хиппи по жизни то тебе подойдёт дауншифтинг, где нить на боро боро, Бали, Барбадосе и т.д.
  Дёшево, красиво, встретишь свой жизненный закат.

Предыдущие 3 комментария
• samsanty сегодня в 16:55

  @Elena_St Колись нас запросили на день народження в приватний будинок на Осокорках в Києві. Іменинник його орендував на день для святкування. Великий дім, бассейн, сауна, мангал, гарна територія. Звісно всі гості поохали, наскільки там гарно і майже кожен сказав, що от би жити в такому. На що хозяїн дому, який там стояв на мангалі і жарив шашлик відповів, що сам він тут практично не відпочиває, а лише працює. Бо все потребує постійного догляду: газон, сад, квіти, басейн і т.д.

• Antonina777 сегодня в 16:56

  @Elena_St cottagecore моя философия с прошлого века

• Antonina777 сегодня в 16:57

  @samsanty именно так .
  в этом и смысл.
  меньше Потреблять/ раз-влекаться, а больше создавать .

• samsanty сегодня в 16:21 1

  ага, обирають
  Але або вимушено, бо не хватає грошей на оренду у містах, і зараз при можливості праці віддалено з доступом до інтернету можна працювати з села. Тому що зп , наприклад, у Парижі 1800-2000 євро, оренда 1500.
  Або блогери, які транслюють ідеальну картинку фермерського життя, випікання хліба і 5 дітей по лавкам, а самі в цей час за кадром мають цілий штат працівників, які це обслуговують (як як Ballerina Farm або Нара Сміт).
  Я виросла в селі, мріяла все дитинство, щоб заасфальтували город. Просто жити в селі і мати квіточки біля хати і 2 кущика помідорів це одне, а повноцінне хазяйство, картоплі насадити 8 соток, упахуватись щодня після основної роботи - те ще задоволення. Це хіба що на картинці у блогерів так гарно і поруч з природою. І ще в селі реально нудно, особливо якщо звик жити у великому місті.

Предыдущие 4 комментария
• samsanty сегодня в 16:41 5

  @Antonina777 Звісно всі люди різні. Хтось вибирає, хтось ні. Хтось в селі бухає від скуки, хтось на рибалку їздить, хтось корову заводить. Кожному своє.
  Прикраси ручної роботи і випікання хліба і в місті ніхто не заважає робити.

• Antonina777 сегодня в 16:53

  я о том, что морально, ментально, эмоционально - потребность в природе, живой природе, минимализм а потреблении, в магазин пешком или на велике, в том же мегаполисе, в хлопковом сарафане , а не на машине, при макияже ) больше создаешь, т.е, посадить картофель это в радость, а не "упахаться"/ кстати, 8 соток это и не много)) я и 30 высаживала. не картохи, помидоры, огурцы, перцы, зелень видов 6, цветы свои обожаю.. а их много, 20 соток точно есть. лёгкая усталость есть, и не на износ, конечно, поэтапно. но, растения дают столько энергии, а потом эти живые/ без химии / урожаи .. ну, это ж совсем другой вкус))) и энергия пищи.
  конечно, каждому свое))
  были бы все люди на планете одинаковыми, цивилизация бы исчезла ))))
  ну, а , например, не люблю мегаполисы, и никогда не любила. Хотя, жили всегда и в городе, и за городом.
  и путешествий очень много. Но, после всех этих созерцаний / музеи, концерты, архитектура, шоппинг / неделю минимум безвылазно в лесу, восстановление. В прямом смысле исчезает энергия)

• samsanty сегодня в 17:07 3

  @Antonina777 наша Херсонщина ( до війни): сухо, дощів нема, води в водопроводі майже завжди вліткку нема, бо всі намагаються поливати, а водопроводу 70 років, труби гнилі , постіні пориви. Вода дорога, щоб щось виростити, потрібно ставити гідрофор/насос на басиню і платити ще плюс за електроенергію. Колорадський жук зжирає все під чисту, якщо не травити. Вовчок і майський жук з'їдає знизу, якщо не травити сімена і клубні. В черешнях/вишнях/сливах буде по три червяка, якщо не травити. Виноград засохне від хвороби, якщо не травити вчасно. Тому щодо екологічності власно вирощеного теж питання.
  На город треба було вийти в 6 ранку, щоб щось встигнути, бо о 8:30 на сонці +40, і ти просто нічого не зможеш зробити вже. Так само ввечері, лише на вечірні години, бо весь день спека, на сонці вдень +52С. І треба встигнути викопати картоплю, бо вона печеться на сонці. Я не бачу в цьому задоволення і романтики.
  Інша справа було ввечері пожарити у дворі шашлик, поїхати на лиман на пляж, прогулятись з сестрою вечірнім селом. Але для цього потрібна компанія, і мені це подобалось лише тому, що це моє рідне село було, мій дім, моя рідня, мої друзі.