Ніколи не думала, що писатиму саме на цю тему, але....потребую ваших порад.
Маємо(а точніше мали)- прекрасні стосунки на відстані тривалістю 5 місяців і з різницею у віці(жінка старша на 11 років), в один день все обірвалося- сім"я обранця не прийняла вибір сина. Як наслідок- депресія у жінки з нерозумінням що робити далі і як жити- враження, що світ зійшовся на коханому, але вже колишньому. Дівчата, як впоратись з цим :poop::poop::poop:? Часу пройшло дуже мало, розумію, що час лікує, але хочеться пришвидшить процес і не бути в депресивному стані. Порадьте щось.
sssvetok 19 апреля, 19:49 10
5 місяців на відстані?. Я після 15 років прозріла. І питання не в чоловікові, а в моїх ілюзіях.
Moreinna44 20 апреля, 15:47 1
Як я вас розумію.
Zhmenka 19 апреля, 21:51 1
Тільки на відстані? Чи були взагалі якісь зустрічі?
maricabelle 19 апреля, 22:03 1
Були зустрічі
JuliaSha 19 апреля, 21:57
Бажаю швидше це пережити!
Це араб чи турок, мабуть (
maricabelle 19 апреля, 22:03
Дякую
Okksy 19 апреля, 22:21 1
Повидаляйте усі його фото, закрийте чати, щоб не було спокуси перечитувати переписки. І взагалі подумайте, навіщо то вам такий тютя, який слухається мами чи ще когось там, де мав би сам робити вибір.
Попробуте сходити на побачення з іншим.
Zhmenka 20 апреля, 15:11 4
Zhmenka 20 апреля, 15:22 2
maricabelle 20 апреля, 15:26
natajnna 20 апреля, 00:50 5
Автор, ви ж розумієте, що від вас нічого не залежить? Навіщо псувати собі настрій, думати, хвилюватися.
Не можеш змінити ситуацію — зміни ставлення до неї! Для чогось вам був потрібен цей урок. Зробіть висновок і йдіть далі.
Переключіться на те, що вас попереду чекає ще щось прекрасніше. Людина, яка буде думати своєю головою і не буде залежати від думки інших.
Omnia transeunt" (Все проходить) - "Et id quoque transeat" (І це також пройде)
Julette 20 апреля, 02:57 16
"5 місяців на відстані, різниця у віці в 11 років, інша віра, інша культура".... Подякуйте долі, що ця історія не затягнулася на довго. Шанс на звичайне сімейне життя разом був мінімальним, бо в побуті то зовсім інша реальність.
OlyaMakarevich 20 апреля, 11:47 7
Вся проблема у вас в голове.
Отношения на расстоянии -это 90% придуманных вашей головой идеальных качеств, которыми избранник может и близко не обладать.
Поэтому лучше не очаровываться, чтоб потом не разочаровываться. У вас не депрессия а пиздастрадание. С которым вы справитесь, переключив свое внимание на усовершенствование себя или на другой объект восхищения. А депрессия - это совсем другое состояние, которое не зависит от неудавшихся взаимоотношений, которые не начинались.
И ещё, возможно сама судьба вас оберегает от неправильных решений. Другая культура, другая вера, другое отношение к женщине.
Okksy 22 апреля, 13:12
Я теж такі історії знаю
JuliaSha 22 апреля, 22:11
Okksy 22 апреля, 23:04 1
А ви так запитали
LanaFlower 20 апреля, 23:48 2
В мене були колись відносини , він за океаном,я в Україні,люди добрі я така роздява думала він серйозно до мене,а потім просинаюся зранку читаю смс,прости, ми не можем бути разом , війна в вас я приїхати не можу і ще й собака,заблокував мене,щоб я не в сказала все що думаю про його,з тих пір в мене очі розкрилися, якщо людина хоче вона все зробить щоб бути разом, дякую Богу зустріла хорошого хлопця українського, все робить щоб я була щаслива і наші діти ,я оті слова бла бла бла,то язик без костів не болить, сутками можна трандіть,а і пальцем не поворохнуть.
LanaFlower 20 апреля, 23:55 2
Пам'ятаю яка я зла була,розчарована,розбита, що потратила свої почуття,час , емоції на людину яка просто в один момент кіданула,сперла все на війну,хоча то був 2015 рік,я ревіла і готава була пішки піти за океан і висказать все що я думаю про його :grimacing:, але пройшов місяць який і я сказала що більше так ніхто зі мною не поступить і все більше вуха не розвішували ,а дивилася реально на людей
JuliaSha 21 апреля, 07:16 7
Що робити? Сходити в церкву, і подякувати Богові, що розкрив Вам очі зараз, а не через 5 років. Зробіть висновки, і шукайте нормального чоловіка, який буде реально щось для Вас робити, а не лише листи писати