":earth_americas: 2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм :blue_heart: Сьогодні важливий день, щоб нагадати: аутизм – це не хвороба, а особливість розвитку, яка впливає на сприйняття світу, спілкування та поведінку. Люди з аутизмом бачать світ інакше, але вони також відчувають, мріють і прагнуть бути почутими. Наша підтримка, розуміння та толерантність допомагають їм відчувати себе частиною суспільства.:blue_heart: Давайте сьогодні та щодня пам’ятати, що всі люди рівні у своїй унікальності. :blue_heart: Допоможемо створити світ, у якому кожен почувається прийнятим!"
інформація із мережі Інтернет.
моє велике прохання - не засуджуйте, не говоріть про виховання, не кричіть, не обговорюйте... Ви можете просто запити - "Чи можу я Вам чимось допомогти?" Як правило, батьки особливих дітей дадуть собі раду самі, просто зі сторони потрібне розуміння і толерантність:blue_heart:
Дуже влучно та цікаво пояснює дитячий лікар Юліана Маслак:
Сьогодні я хочу говорити, багато говорити про аутизм. На початку шляху я його дуже уникала та боялася, але час все змінює, і розумію, що треба говорити. І я щиро пишаюся особливими батькамиз
Поширюйте, будь ласка, інформацію про аутизм, щоб суспільство не боялося, а приймало нас:pray:
Всіх обнімаю, мама особливих діток:blue_heart:
edina 2 апреля, 14:47 1
:blue_heart::blue_heart::blue_heart:
Uljka 2 апреля, 16:38
Дякую:blue_heart:
Oceanlover 2 апреля, 15:19 2
Юлія Ярмоленко наважилась розповісти свою історію про доньку в інстаграм. Два дописи поки що. Ще слухала її інтерв'ю про виховання дитини з РАС. Дуже щемлива розмова, багато про упередження.
Uljka 2 апреля, 16:42
Дякую, перегляну.
Недавно дивилася на ютубі "За межами" Катерини Репяхової була розмова із дорослою дівчиною-аутистом. Чесно, я проплакала довго, важко...
GlamKid 2 апреля, 15:36 1
Ще важливо розуміти, що аутизм у дівчат зовсім інший, ознаки інші
Nika_147 вчера в 17:20
я мала на увазі, що і там, і там є велика різниця залежно від статі.
І ви не зовсім вірно сформулювали.
По статистиці у хлопчиків РАС діагностують частіше. Це наслідок того, що у дівчаток подобні розлади не так кидаються у вічі, а тому часто залишаються не діагностованими, або списуються на особливості жіночої психіки. Тобто, істерика у дівчинки, яка хоче тільки рожеве платтячко з ромашками це норм (бо вона ж дівчинка і може бути капризулею), а абсолютно аналогічна істерика у хлопчика, який хоче носити тільки синю піжаму з зеленим трактором, то зовсім не норм (він же хлопець).
Тобто, гендерно не рівний підхід дуже дає себе знати
P.S.Я дещо утрирувала і я розумію, що аби б усі проблеми РАС зводились до таких дрібниць, то і хай би собі. А в житті все набагато хуже і складніше
Nika_147 вчера в 17:22
В мене у середнього РДУГ і на межі з РВ, то навіть це ну дуже важко і дорого (і це теж важко,насправді)
РДУГ+РАС для мене це вже за межою моїх можливостей
GlamKid вчера в 17:32 1
Або якщо дівчинка постійно в собі і мовчить, то вона просто соромʼязлива
Hungary2705 2 апреля, 15:58 2
Сил Вам! Розуміння суспільства прийде, га жаль, не скоро.
samsanty 2 апреля, 16:42 1
Сьогодні якраз читала, що в Ізраїлі статистика взагалі 1 на 35 дітей.
Uljka 2 апреля, 16:53
Ого, це дуже невтішно
Nika_147 вчера в 17:23
там діагностика краще
sssvetok 2 апреля, 16:54 2
Часто читаю дописи, про розуміння сторонніх людей, до особливих дітей і їх батьків. Навіщо вам стороння думка? Якщо людина повчає, вона повчає всіх. В повчаючої людини, теж сформовані нейронні зв,язки. Чим більше батьки фокусуються на особливості дитини, тим більше світ сприймається ворожим.
Uljka 2 апреля, 18:00 3
Тому що "іноді краще мовчати". До кінця зрозуміють тільки особливі батьки. З власного досвіду - можуть повчати тільки старше покоління. Бо коли твоя дитина лежить на землі, тупоче ногами, кричить на все горло, бо ми пішли не в ту сторону ..., батькам і так несолодко, морально дуже тяжко, а тобі сторонні люди починають розказувати про виховання, про те що "хворі діти" мають бути в спецзакладах.... Тому зараз і акцентуємо увагу про розуміння, якщо дуже хочеться щось сказати - то запитай "чи потрібна допомога"? А не осуджувати та повчати.
В мене особисто вже за стільки років "сталевий імунітет" до таких людей. А от батькам, які на початку цього шляху дуже важко, йде період прийняття, йде пошук спеціалістів, і вони можуть боятися просто виходити потім з дитиною в соціум. Ми коли були за кордоном - це не до порівняння, там реально всі рівні, ніхто не звертає увагу що твоя дитина вокалізує, стімиться. Зразу наголошу, на випередження, батьки знають чи є в дитини агресія, ніхто дитину з агресією не буде приводити в дитячий колектив на майданчик, в магазин, кіно, школу....
Uljka 2 апреля, 18:15 3
На жаль, це дуже поширено. І ми з таким стикалися, тому я відразу і в школі, і в садочку на перших зборах просила "слово", щоб пояснити батькам і попросити, якщо є зауваження, питання до поведінки моєї дитини - прохання до мене, залишала контакти.
Nika_147 вчера в 17:32
З власного досвіду-повчати можуть усі.
Фраза, яка особисто в мене викликає порив просто придушити "у вас такий красивий хлопчик, я ніколи не повірю, що він не може вивчити/запам'ятати/робити, закатив істерику (я маю на увазі справжню ІСТЕРИКУ) просто тому, що потрібно йти до школи/вчити уроки/підключитися он-лайн/перевдягнутися і т.п. Ось у мене діти, а вам ПРОСТО потрібно....
Комментарий удалён
Torrrry 2 апреля, 19:33 2
Тема важлива. Дякую за такий виклад, чітко та інформативно.
Людям дійсно не вистачає реальних знань.
З донькою в класі навчався хлопчик який мав лише певні особливості розвитку. Але на батьківських зборах творились справжні баталії. Я пам'ятаю, як пояснила доньці, що просто певні люди народжуються з певними особливостями, і світ стає таким, що таких діток щороку більше. І редагувати на поведінку таких діток, потрібно лише , коли є дійсно певна загроза.
В результаті провчились багато років і в нас ніколи з тим хлопчиком не було проблем, діти спілкувались і товаришували. Бо донька не була вороже налаштована.
А багато батьків "настроювали" не дружити, уникати, бо не розуміли чи не хотіли розуміти значення цієї проблеми, наслідки. Але таких діток щороку більшає, нажаль. Суспільству потрібен час і знання
Uljka 2 апреля, 20:39
Дякую:blue_heart: Молоде покоління на сьогодні має неймовірно багато інформації, вони вже також по іншому сприймають все що відбувається навколо, і я вірю, що суспільство прийме особливість наших дітей. Головне щоб війна закінчилася, бо це важкий час зі стресами для всіх:pray:
Nika_147 вчера в 17:43
Я пам'ятаю, як ще до карантина ми прийшли до садочка "на інклюзію". В моєї дитини немає специфічних психічних розладів. Але були проблеми зі слухом. Дитина була вже після операції, тобто він вже досить добре міг чути, але ще не зовсім до цього пристосувався. Так навіть писали до листи, щоб прибрали з групи, бо "а якщо моя дитина буде копіювати або теж захворіє??"
IvanNa1977 2 апреля, 21:56 1
Дякую!
У родичів є донечка з аутизмом... Знайомо...
Uljka вчера в 04:32
:blue_heart:
Комментарий удалён
Uljka вчера в 05:10
:blue_heart::blue_heart::blue_heart: