Людей багато, вдягнених красиво,
Наряди різні в кожного щодня,
В розкішний одяг загортають тіло,
А душу жаль, вибирають у СМІТТЯ.
Реклам багато, і блищать вітрини,
Заманюють змінити гардероб.
Там можна перевтілитись в ЛЮДИНУ,
Та тільки не міняється ЄСТВО!
Новий костюм, а в серці стара ЗАЗДРІСТЬ!
Парфуми модні, але ЗЛОМ смердить!
На шиї замість бісеру ЗУХВАЛІСТЬ.
І ГОРДІСТЬ , наче шарф на голові.
(З інтернету)
Р. S. Люди так дивуються, коли з ними поводяться так само,як вони...
Бо звикли когось рвати, як ті собаки... Прийміть те, що не всі вам по зубах, не треба оббріхувати людей, яких ви зовсім НЕ ЗНАЄТЕ!
І пам'ятайте хто збрехав сьогодні, тому взавтра не повірять!
Комментарий удалён
Комментарий удалён
Комментарий удалён
Комментарий удалён
Комментарий удалён
Комментарий удалён
Комментарий удалён
Комментарий удалён
Helga122 23 марта, 22:28 3
На злодієві шапка горить :grin:
Helga122 24 марта, 16:19
Helga122 24 марта, 16:21
Elena_St
Приходила в тему, як завжди нічого розумного не писала...
Yulya_44 24 марта, 16:34 4
Зрозуміло. Все як завжди - "гав і в будку".
Комментарий удалён
Nika_147 24 марта, 08:41 3
Людей багато, вдягнених красиво,
Наряди різні в кожного щодня,
В розкішний одяг загортають тіло,
А душу, жаль, вбирають у сміття.
Реклам багато, і блищать вітрини,
Заманюють змінити гардероб.
Там можна перевтілити людину,
Та тільки не міняється єство.
Новий костюм, а в серці - стара заздрість,
Парфуми модні, але злом смердить,
На шиї замість бісеру зухвалість,
І гордість, наче шарф, на голові.
Епоха кожна стиль новий диктує
(Йти в ногу з часом хочеться усім):
В один момент усіх перефарбує,
Чи з дідусів поробить юнаків.
Коротка стрижка чи волосся довге?
Яскраві чи пастельні кольори?
Бажають люди одягатись модно -
Про душу дбати хочуть не завжди.
Так і живе усяке покоління,
Занурившись у моду, як в смітник,
Стараються вдягати гарно тіло,
А в серці - наче справжні жебраки.
Земна одежа все ж колись зітліє,
Краса зів'яне, наче той бур'ян.
Чому ж людина часто не уміє
Розпоряджатись правильно життям?
Ти думаєш: це слово не для тебе,
Вдягаєшся, як личить лиш святим,
І думаєш багато про небесне,
Воно тобі близьке передусім?..
Та тільки, жаль, лаодикійська мода
Панує нині серед християн,
Гадають, що багаті, і нічого
Не потребують в Бога для життя.
Сліпі та голі, вбогі та нужденні...
Що може бути гірше для душі?
Сьогодні перевір, чи є у тебе
Той чистий одяг, що здобув в Христі.
Бо ще не пізно в біле одягтися,
Закрити швидше сором наготи...
Міняється століття за століттям -
Небесна мода та сама завжди.
За цим не треба йти до магазину,
І праведність за гроші не знайти,
А тільки до Ісуса на колінах
У покаянні щирому прийти.
Сьогодні день, щоби усе змінити,
Душевний оновити гардероб,
Пора лахміття скинути й спалити,
Нову одежу подарує Бог.
Нехай побачать люди всі навколо,
Як то Господь тебе преобразив,
Що ти уже не бідний, і не голий,
А вбраний в царську одіж, блудний син.
Нехай від тебе пахне добротою,
Нехай намистом лагідність блищить,
Щоб ті, хто раз зустрінуться з тобою,
Вдягнутись захотіли так, як ти.
По-різному вбираються всі люди,
Наряди всякі в кожного щодня...
Та найцінніше - душу одягнути
Й не забруднити одяг від Христа.
©Леся Данильчик
____________________________________
Леся Данильчик - Людей багато, вдягнених красиво
Helga122 24 марта, 12:32
Дякую за повну версію.
Гарна пісня.
Цей пост, то відповідь "модницям в Прада" в моїй минулій темі (Весна іде, красу несе), яку видалили модератори.
Overreacting 24 марта, 21:39
О, її таки видалили, а я шукала...
Helga122 24 марта, 21:45
Так, видалили модератори.