Прочитане за січень

Елена Ферранте. Неаполітанський квартет. 

Я тут знайшла лише один огляд, який мене трохи збив з пантелику. Але не зважаючи на посіяний песимізм, я все ж таки прочитала всю серію. Отже, маємо 4 книги, які є буквально чотирма сезонами екранізації( до речі екранізація є, дуже детальна, без викривленнь та спрощувань, але можливо для когось буде трохи нудна). Отже читати їх потрібно разом, інакше пазл не складеться.

Це історія двох подруг із дуже бідного району Неаполю, одна з який мала чималі здібності, але не мала змогу навчатися, інша ж була теж безперечно розумна і талановита, але усього досягала важкою працею і отримала повну та вищу освіту. 

Кожна книга демонструє нам різні періоди життя цих дівчат, у яких дружба перемежовувалася із конкуренцією, заздрість, а місцями ненавистю. І назва першої частини "Моя геніальна подруга" застосовувалася обома дівчатами по відношенню до іншої. Прочитавши цей цикл я деякий час не могла нічого читати та дивитись. В мене запустився механізм цілодобово аналізу героїв книги та пошуку схожих історій із власного життя. 

Я не сильно спокушена читачка, не дуже заглядалася на прийоми та методи авторки у своїх історіях, але я людина вражень. Так от мене вразили ці книги. Таким неспішним ритмом, атмосферою Неаполя та взагалі Італії, начебто простотою сюжету... не знаю навіть.

І в решті решт я дійшла до того, що мені здається,що в кожної з нас є та "геніальна подруга", або ми є для когось тою "геніальною подругою" яку так любиш, що аж ненавидиш.

Голлі Джексон "Хороша дівчинка має померти". 

Я минулого разу писала про 2 перші частини, третя виявилася для мене несподіванкою. 

Якшо чесно я скептично сприйняла рубрику "підлітковий детектив або підлітковий триллер". Якщо у першій частині учениця старшої школи дійшла до правди і виправдала незаконно засудженого хлопця, хоча й посмертно, знайшла його вбивцю, то у другій частині у цієї дівчини розстріляли людину на очах, вона пережила сильний стрес, в результаті якого стала вживати заборонені речовини, а в третій частині скоїла злочин і знайшла спосіб уникнути відповідальності. Як на мене не дуже підліткова історія, або я вже старію... 

І отже, третя частина до половини була більш менш классичним викладенням проблеми, передумовою для злочину, то інша це опис уникнення відповідальності,  та перекладання її в принципі на реального покидька. В цілому назви виправдали історію. Хороша дівчина розпочала боротьбу зі злом і в решті сама скоїла його. Після всієї серії сказала б що в цілому норм, до цього мені чомусь здавалося, що це навіть класна історія.