Що ви знаєте про подарунки ))) стр. 2

Тема навіяна коментарями під одним із оглядів. Спочатку я хотіла написати про погані чи дивні подарунки, але потім подумала, що краще може обговорити гарні?.:thinking:

Напишіть свої історії, що вам подарували такого, що дуже запам'яталось і справило враження? Не важливо, на яке свято чи просто так, крупне чи дрібничка. Бо всім за життя дарують багато чого, але запам'ятовується далеко не все :evergreen_tree:

Темы: Гумор


Теги: подарунки

182 комментария

  • JuliaLesnaya сегодня в 15:49 4

    Мені в цілому гріх жалітися на подарунки від близьких людей, як мінімум, не всі вони ідеальні, але мені дійсно важко догодити.
    Насправді, мені, більше всього запам'ятовуються ті, які були сюрпризом, неочікувані, але з точним влучанням у мій настрій або бажання, або з гумором, що мені зрозумілий.
    Так сталося, що я завжди вважалася дорослою, навіть коли була дитиною, в тому сенсі, що я рідко гралася іграшками, спочатку їх купували часто ))) , багато читала і такі вже, більш серйозні/ дорослі книжки, по - дорослому розмірковувала, і нікому не спідало на думку, що мене порадують іграшки вже десь після 8-10 років. А тим більше, у дорослому віці))
    То ж саме захват і щастя я отримала тоді, коли у день 18-річчя від батьків отримала улюбленого Альфа , м'яку іграшку )), він був просто шикарний на той час серед асортименту кінця 90-х, та і зараз він дуже достойний)), ще з його рота випали золоті сережки ))), і я так пищала))), але не стала казати , від чого насправді моє щастя))
    Потім чоловік, як ми тільки познайомились, почав мені дарувати м'які іграшки - символ року, і так було 12 років поспіль )), не всі вони гарні зовнішньо на мій смак))), але всі дорогі моєму серцю.
    Відверто оцінила парфуми від одного кавалєра, що ідеально на той час мені пасували, сподобалися і лягли на мене, як друга шкіра. Він сказав, що асоціація того аромату одразу зі мною, то ж не вагався, коли купував. Тобто я тут пам'ятаю той факт, що чоловік реально думав про мене, бачив мою індивідуальність, розумів нюанси і обирав подарунок саме для мене.
    Подруги іноді робили цікаві подарунки з гумором, іноді 18+), але то було класно, то було доречно і на одній хвилі))
    Від сина мені пам'ятний подарунок, коли він пів дня сидів у своїй кімнаті, і на щось сварився, і псіхував)), і плакав трохи, але не дозволяв зайти. А потім виніс вистражданий напис з Лєго, коли це ще не було мейнстрімом, "I :hearts: мама", років 10 йому було, треба фото знайти))

  • 16 комментариев
  • irenika сегодня в 19:40

    @JuliaLesnaya :grin:

  • Rossa сегодня в 20:21

    @JuliaLesnaya Пошла поискала свое 25 летнее единственное хаски. Лет 20 он точно лежал, а потом брат его куда-то дел. У него остался этот пёс. Но игрушка даже сейчас бы була крутецкой. Она около 60 см была, как настоящая лежащяя собака

    Картинка
  • Rossa сегодня в 20:25

    @Rossa Мне мама тогда тюлек ещё выписала. Мне ж 18 а я отэто купила ))))

  • LydMilka сегодня в 15:56 3

    Подруга, з якою проживала в гуртожитку у студентські роки подарувала на весілля (заочно, передала пізніше, бо не змогла приїхати) піалочки: 6 зелених і 6 жовтих. Вже пройшло 23 роки (сама в шоці)))), а я люблю їх ніжною любов'ю і завжди згадую свою подругу)
    А ще, пам'ятаю, в молоді роки я брала участь в обміні на одному із мамських форумів і прийшов мені по обміні мягусінький пледик помаранчевого (кольору апельсину) кольору. Теж дуже припав мені бо душі він)

  • Profesora сегодня в 15:58 2

    Ой, як я люблю такі речі і моментики))). Щось таке, що зберігаєш все життя, як спогад тепла.

  • Комментарий удалён

  • Комментарий удалён

  • Комментарий удалён

  • Profesora сегодня в 16:08

    Я ще сама собі люблю дарувати. Значить, це був 2009 рік, я працювала тоді на Червоноармійській, м. Республіканський стадіон, хто живе в Києві, знає. Так от там я йшла через переход, купувала смачну каву з бульою, там кафешка була, і поруч був магазинчик іграшок. І кожен день я втикала на ту пухнасту красу. І один раз я побачіла Бджілку, і зрозуміла, що я її повинна мати:grin:. Бджілка на ім'я Буба:laughing:, живе до сих пір у нас, в неї гарне і насичене життя, вона була улюбленою подругою і сексуальним партнером нашого кота, поки він виріс, була бджілкою-обнімашкою мого сина, і "де Буба?" це було чи не третє питання, після де мама, де папа, де Буба:grin:. Це і підтикалка під дітей, щоб не звалились, коли сплять, і подушка, і меланхолійний спогад про минуле життя. Вона вже без глазу, бо як можна витримати сексуальне життя з котом, не знаю, і шерстка не така м'якенька, але це бджілка, яка виховала не одне покоління дітей, котів і мене)))

  • 1 комментарий
  • Комментарий удалён

  • Profesora сегодня в 16:13 1

    @Profesora А головне, вона оптимістично налаштована в майбутнє)))

  • LydMilka сегодня в 16:51

    @Profesora Класна така Буба)))

  • mammi сегодня в 16:13 8

    А мені захотілось згадати найпам'ятніший подарунок з новорічного обміну на Кашалоті. Дарувальницею була Underwear. І було це ще напередодні 2021 року. Вже забулись дрібниці, які були в тому подарунку. Залишилось найголовніше. Вона вислала портрет мого кота, зроблений на холсті. І це було чарівно і неперевершено. З тих пір він висить на стіні. І я постійно ним милуюсь. Користуючись нагодою, хочу ще раз подякувати за такий суперовий сюрприз!

  • optsale сегодня в 18:20

    Круто!

  • Marusya сегодня в 18:51

    Як зворушливо:hugging:

  • B535632676 сегодня в 17:10 3

    Згадала свій подарунок на День народження від чоловіка. Ми були молоді, він навчався в інституті, я вже працювала. І на привелике горе у нас зламався телевізор. Це був 2000 рік. І от моє День народження, він з кумом привозять додому телевізор Philips , вітають мене, і говорять такі слрва: ' Ми його взяли в кредит на твоє ім'я, але не хвилюйся, я буду його виплачувати сам" . Ага) . Зараз, звичайно, він мене балує дарунками, але той телевізор я йому інколи згадую)))

  • samsanty сегодня в 17:12 2

    Як це можливо , було взяти кредит на іншу людину :flushed::grin: цікавий подарунок ....

  • Ahava сегодня в 17:26 8

    За моє коротеньке життя,я мала страшенну кількість подарунків,різних,гарних та дорогих і поганих теж.
    Зразу після одруження,чоловік подарував мені на ДН,кавовий сервіз за 215 рублів, а зарплата була десь 120.А на 8 березня фужери ,богемський кришталь,не пам'ятаю скільки відвалив)) але я тішилася як мала дитина.Користуюся до сих пір.
    Але ніколи не забуду,після школи,я поступила в технікум.В січні у сестри було день народження і ми поїхали до дому.Тато виніс 2 пакунки,один дає сестрі і вітає її з днем народження,а другий простягає мені і каже,нехай в тебе теж таке буде,бо може я не доживу до твого дня народження.І в квітні його не стало.Це плаття я берегла як зіницю ока.Але я поїхала за кордон,речі були у мами, а вона любила поритися і пороздавати по сусідах.Так і плаття віддала. То була трагедія.

    Картинка
  • Ahava сегодня в 17:27 9

    Картинка
  • Profesora сегодня в 18:29 4

    Чашечка дуже ніжна. Історія з папою дуже щемлива..

  • Azalia сегодня в 18:27 2

    Ой, разбавлю классные подарки. На мой взгляд самый неадекватный подарок.Подарок моей подруге от ее
    жениха . На НГ он подарил ей жаренную курицу , типа, чтобы она не готовила, хотя она и так стол накрыла, т.к.не знала о таком прекрасном подарке. Но самое интересное произошло потом , когда они разбежались, он потребовал чтобы онм вернула курицу, которую он же почти всю и сожрал. Этот подарок мы с ней часто вспоминаем )))

  • 6 комментариев
  • Azalia сегодня в 21:18

    @JuliaLesnaya Та да, там заскоков хватало.

  • Azalia сегодня в 21:19

    @Rita_Rita Если честно , я тоже ржала ) Подруге было не до смеха - он ей еще долго мозг выносил.

  • IvanNa1977 сегодня в 21:35

    @Azalia Є такі мозгоклюї...Хай Бог милує... Знайому розлучалася, то там неадекват принципово ділив все порівну (що ділилось) - набір столових приборів навпіл, постільну білизну навпіл... там був трешак...

  • Alinkamalinka сегодня в 21:26 2

    Колись мій хлопець на День народження подарував мені кошенятко.Це була персидська кішечка черепашкового окрасу.Як я її любила!Прожила вона у мене 18 років.

  • IvanNa1977 сегодня в 21:49 3

    Ще був подарунок (в часи мого дитинства гарний одяг та взуття були подарунком), мама десь "урвала"... Лакові сандалики, спереду була мордочка котика (мені рочків 3-4). І вони мені таааак подобались, я в них себе відчувала бАгінєй!
    І от пам'ятаю, ми їдемо в метро, я сиджу і вирівнюю ноги, щоб їх було видно в проході...
    Мама каже - опусти ноги, ти заважаєш іншим пасажирам.
    Я - не опущу, бо так ніхто не побачить мої сандалі! :rofl:

1 2
Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Вернуться в Клуб