Доброго дня. Дівчата - рятуйте! Колективний розум - наше все.
Маємо дівчинку - 14р. Десь рік назад був перший раз стан, який називають "Панічна атака": Тремор, паніка, неконтрольоване тіло. Причини - нічого конкретного, але ви ж розумієте у який час миживемо :( Звернулися до дитчого невропатолога - типу хвалять у місті. Призначила Анантаваті і ще якесь заспокійливе. Пропили, наче стало краще: пропали "хвилі страху" і тремор після них (у середині) і тремор рук зовні. Закінчили пити - все повернулося. Через деякий час дитина встала з ранку сказала "мене трусить", а потім рухнула на пол зі стулу. Стан тіла був такий, як у спазмі. Відкрила очі і сказала" Мені такий яскравий сон приснився, наче я на американськихгорках каталась". Поїхали на швидкій у лікарню. Прокапали 3 дня пірацетам і парацетомол + транквілар в тамлетках. Вписали додому. Продовжили пити пірацетам, стреслікар, адаптол. Хвилі страху зникли. Але за тиждень 4 рази були "тремори" і головні болі. Дитина відчуває, як міняється стан перед "внутрішнім тремором". Забирала зі школи додому. Знімала ношпою + антіфронт. За моїми спостереженнями ці стани пов"язані зі зміною погоди.
В лікарні робили КТ, ЕЕГ, аналізизагальний, щитоподібної залози, печінкові проби - все ок.
Від таблеток почав боліти живіт і послабився стул. (в пірацетамі є такі протипоказання).
Сьогодня повторно звернулися до лікарки - і були послані лісом (закреслено), до психіатра. Я не проти консультації психотерапевта, і ми до нього обов"язково сходимо, але як на мене, це схоже на спазм судин (і ношпа його .знімає). Але, це якосьтебапролікувати, я вважаю, а не їсту ту ношпу.
Підкажіть як краще діяти? Чи є сенс робити МРТ? Ангиограму? Лікує таке взагалі невролг? (шукати далі в Чекркасах) чи взагалі до іншого спеціаліста йти?
Barmalejka сегодня в 20:55 2
Дівчинка 12 років, панічні атаки, психосоматичні болі, нудота і купа різних цікавинок + поганий сон. Педіатр, невролог, ендокринолог, аналізи - дитина здорова. Психолог вже 4 місяці і є чудовий результат. Не все пройшло, але засинає краще, психосоматика майже пройшла, нудота рідше. Тому з психологом-психіатром не затягуйте, але шукайте, щоб дитина відкрилася і пішла на контакт.
irenika сегодня в 21:23
А коли цей "сон" про гірки був, це вона раптом не свідомість втратила? Бо коли я вперше знепритомніла, мені ввижалося, що я падаю під поїзд (насправді з'їхала зі стула під парту)
Якщо так, то справді схоже на раптовий спазм судин. В мене таке неврологи лікували. І до психіатра теж треба б, панічні атаки - якраз до нього
Apriori сегодня в 23:19
ПА - я розумію, що це "збірний образ" - я використала ПА, бо починалося все зі страху, нервозності, скручувало живіт, потім тремор - конкретний, аж тиліпало. Невролог фармою прибрала необоснований страх. Залишився внутрішній тремор, який може починатися, або закінчуватися сильною головною біллю. Знімаємо ношпою + антифронт (я розумію, що це таке собі, але нічого кращого поки не назначають, бо "до психіатра". А те що но-шпа цей стан знімає - і наводить на думку, що це спазм судин голови
Apriori сегодня в 23:21
так вже і парацетамол не пьем - 3 дні крапельниці. Зараз пірацетам в таблетках, але віднього погано з ЖКТ в доньки, а можеще й від магнію, який в якомусьпрепараті (я читала, зараз непам"ятаю)
Apriori сегодня в 23:22
Я про це і кажу - невролог зняла симтоми крапельницями, а з причиною розбиратися не хоче, спихуючи до психіатра
Комментарий удалён
R9bina сегодня в 22:13
Панічні атаки лікує психіатр
Lyampampusik сегодня в 22:15
Ви у психотерапевта були? Невролог мав би порекомендувати... Здається до психіатра Ви боїтеся йти, то сходіть хочаб до психолога
Apriori сегодня в 23:09
ми були у психолога, психіатра я не боюся. Але реально, дитина не може півріччя закінчити через оцей "втутрішній тремор" і головний біль. І ще раз повторюю: не кожен день, але співпадає зі зміною погоди.
Volunteers сегодня в 23:06 1
А мені схожі симптоми подібні до епілептичних. Ідіть на мрт головного мозку з контрастом, доплер судин головного мозку і
шиї і до невропатолога. І я б переробила ЕЕГ і зробила б нічний моніторинг Еег
Apriori сегодня в 23:14
ЕЕГ було приватне - майже годину. Типу краще в місті не робить ніхто. На ЕЕГ епілептичних осередків немає. От я теж дивуюся - чого це не поназначали? Хоче, чого "дивуюся", як зав.відділення областної дитячої ендокринології не бачила, що молодша за пів кроку від цукрового діабету..... :((( Добре дівчата тут підказали які аналізи здати, що б воно показово було.... А лікарка казала: все ок, птягнеться... Тепер якась схожа історія з неврологією старшої :((
Julette сегодня в 23:27
У мене є подруга, яка була завжди психічно здоровою, дуже гарно вчилася. Єдине, що періодично боліло серце. І якось відразу після школи, а можливо і десь у кінці, точно не пам'ятаю, у неї починалися схожі приступи. Спочатку рідше, потім частіше. Вона із бідної сім'ї, де батьки не сильно цим переймалися, але вона почала часто падати, при чому раптово на вулиці і добре, що майже завжди хтось був поруч із знайомих і друзів. Потім її почало вирубати із реальності,тобто під час цих нападів вона пам'ятала свій вік у молодшій школі і сприймала себе маленькою. Але то все раптово проходило і вона поверталася через 10-30 хвилин у норму. У 21 рік вона-таки пролікувалася у лікарні десь 2 тижні, трохи легше стало. Потім вона вийшла заміж і все пройшло. Тепер вона багатодітна мама, усі діти дуже розумні і талановиті. Сама вона також отримала вищу освіту, начитана і розумна.
Я зовсім не лякаю і не прирівнюю Ваш діагноз до неї, але хочу сказати, що правильно, що Ви цим переймається, бо подруга пройшла у свій час важку долю, навіть кинула університет, бо не могла вчитися у такому стані. І тільки потім все стало на свої місця. Чесно кажучи, діагноз її я так і не знала, не хотіла лізти у душу, просто була поруч з нею
Apriori сегодня в 23:30
дякую за підтримку
Julette сегодня в 23:37
Все буде добре, але здоров'я дітей треба контролювати, бо не знаєш, що і де може вилізти. Особливо в період статевого дозрівання, коли перестроюється організм.
Подруга сказала, що після лікарні їй розумово-психічно стало легше, але крапельниці спричинювали неконтрольовані спазми і судоми. Але і там батьки якось не сильно цікавилися ліками і призначеннями. А ми були ще молоді і недосвідчені, щоб щось вирішити. Просто старалися полегшити її стан і відводити від інших, щоб вони не зрозуміли, що траплялося з нею під час приступів, щоб їй було не соромно.
Бажаю Вам знайти гарного лікаря, який призначить правильне лікування! Скорішого одужання, тримайтеся!