Розповім про активний відпочинок у Ворохті у червні 2024 року. Підйом на Говерлу і катання на ворохтянських конях по бездоріжжю.
На Говерлу я вже піднімалася вдруге за життя. Перший раз це було десь 17 років тому І була я більш молодою. Зараз мені 40+ і я давно хотіла знову туди потрапити. Але, то діти народжуються, то війна...то ще якась дивина.
З Києва до Ворохти можна потрапити потягом. З Ворохти до Говерли (база Заросляк) їхати не далеко, до 20 км, але дорога там дуже погана, дира на дирі, тому саме під Говерлу везли тільки таксі. Можливо щось десь і є, але мені нічого типу автобуса до Заросляка не зустрілося.Таксі в один бік коштує 1000 грн. Так як ця ціна завелика, то таксисти беруть 5 людей і розбивають на кожного по 200 грн. Але, саме тоді коли відпочивала я, а це 24 -27.06 на Говерлу мало хто хотів їхати, таксисти поміж собою передають хто є і об'єднують людей в одне авто. Вони знайшли ще двох дівчат і я з сином. Дівчатам вийшло по 250 грн, а нам 500 в один бік. Таксист потім чекає під горою. В'їзд в заповідну зону коштує 80 грн дорослий, 40 дитячий. Це перед Говерлою.Ми піднімалися самі, без інструктора. Бо я вже була там і маю трохи картинку в голові про підйом. . Головне - гарна погода. Нам так випало, що з ранку був туман, хмари і волого..... Доща не було. Це така собі дуже не зрозуміла погода в горах, бо може бути потім сонце або ливннь, дуже незрозуміло ...Але я повірила прогнозу синоптиків і десь о 12 повинно бутло бути сонце ... Це чисто моя надія була, що все повинно бути добре. Ну а як по іншому, якщо ти приїхав в гори на три ночі, чотири дні. Або вийде, або ніфіга....
Там є чотири стежки підйому, дві з них самі прості, зелена і синя. Чомусь не позначені жовта і червона на цьому папірці, який дають при в'їзді і оплаті в заповідну зону, Червона сама складна на декілька днів, жовта починається з іншого місця. Ми планували і підніматися і спускатися зеленою тропою. Вона довша, але легша. Це так планували, а вийшло, що піднімалися зеленою, а спускалися синьою.... А синя вона більш крута, більш камениста, є валуни, і вся дорога всіянами каменями...
З собою ми взяли: теплу куртку тонку, я желєтку (не знадобилася) але наверху прохолодніше, Йшли в кофтах і штанах, кєпка, захисний крем від сонця, вода кожному по 1,5 літра в рюкзак, дощовики, запасні носки, кульки на випадок засунути ноги туди від дощу ;).. їстоньки-перекуси, і спирт (глушити, шуткую) , на випадок обробити рану, подряпину.
Почали о 9 годині ранку.Спочатку йдете по лісу по коренях дерев. Річка, свіжо і гарно.
Потім виходите на іншій варіант дороги, з густим щось воно там не знаю як називається. В нас ще були струмочки під ногами по тропі. В горах зранку може бути дуже волого, але без дощу.
І навкруги туман. Нагадаю, що таке не обов'язково є постійно. Наш ранок був туманним, з хмарами на небі, тому поки ми піднімалися - навкруги туман був і нічого не видно. В звичному сонячному ранку вже видно гарні красоти Карпат і гір коли ви трохи вже піднялися. Але ми бачили туман, позаду і попереду - не видно нічого...ще буває таке, що піднімаєтеся в сонячну погоду, а наверху набігають хмари і вам нічого не видно, тобто йшли-йшли, а побачити наверху нічого не вдасться.
Я благала природу і Говерлу дати нам подивитися гарні види хоча б 20 хв. коли ми дійдемо на верх..
Топати дуже далеко. Інколи зупинялися сиділи на каменях, бо хекаєшь гарно так. Трохи посидів і сили при тобі знову. Тобто не потрібно відразу гнати коней і бігти - бережіть сили!
Тут вже трохи почала пробиватися картинка нам:
Син заліз перший, бо мамка йому вже набридла з сидіннями. Йому легше було наверх, але вниз він здувся і я вже йшла попереду нього. Ха!! Кому як. Комусь наверх легше, комусь вниз. Десь так як я і мріяла по прогнозу, об 12:30 почало виходити сонце і ми почали бачити красоти :)). І ти радієшь, бо не дарма оце все робиш Ми бачимо Карпати і гори! Багато гір! Як дитинка радієшь красотам:
Це вже фото на вершині Говерли. Там є ще цікаві речі, але я не все показую.
Дитина захотіла мєдальку, ця коштувала 150 грн. Я розумію, що внизу під горою дешевше на ринку, але ж коли забіг на гору, захекався , та мєдаль як розрада якась ;))) Я покорив Говерлу!!! :) тут же можна купити водичку і, навіть, пиво (100 грн)...але так, щоб там прям багато було у продажу, то ні. Вони якби не псують картинку своїми заробітками.
Тут треба написати, що підйом кожний відчуває по різному, тут були і діти від 6 років. Але, саме я вважаю, що то зарано. То є не легко, але діти різні. Короче, є батьки, які і з маленькими дітьми йдуть. Їх зовсім мало, але є Я зустріла двоє таких батьків з дітьми десь 6 років Є більш старші по віку йдуть, за 55, їм важкувато. Люди інколи можуть не розуміти всієї величі гори. Тут я повинна сказати ще і про те, що зустрічалися мені маленькі пам'ятники тих, хто загинув на Говерлі. Так. Наприклад, вчитель, гарна людина з вченою ступінню помер на Говерлі від серцевого нападу, так і написано. Це щоб люди розуміли, що може бути тут.... Або, било насмерть молнією... Іще був випадок, коли хлопчик 7 років вирішив пограти в хованки зі своєю бабунею, сховався, мабудь там де ліс ще йде, і заблукав, його шукали день, ніч, і тільки на наступний день знайшли, живим в нормальному стані, але ж ... дитина ніч пробула сама в горах..... Ну і щоб вже всі розказати історії з Говерли, то було, що зривався якийсь камень, навідь, не великий, і попадав в людину, що була внизу... Тому розумійте куди кого і як вести і йти. А то інколи таке відчуття, що деяким на Говерлу то ніби як до магазину збігати ...
Ще додам. Ми йшли в будній день зранку, людей було мало, інколи ми з сином повністю були одні на горі....Сижу і розумію, що ми, такі дві маленькі людини посеред великої гори сидимо одні....По лісу коли йшли, то також було ще до 10 людей. Але бувають дні, коли людей дуже багато, вихідні однозначно тут більш людні. Нам пощастило і ми намилувалися краєвидами без потока людей. Навідь син погорланив від душі, бо поряд нікого не було. Може хто і чув в тумані....
Далі якимось чином ми пішли синьою стежкою, це ми зрозуміли не відразу, бо щось я кажу дитині: ми тут не йшли. Каменюки, валуни, і якось багато каміння ...і тут на камені мєтка синя.... Ну що ж... Навіть добре, спробуємо і синю тропу.
Це така частина синьої тропи, то що відніється - то все вона йде вниз (або в гору), якщо йдете в гору.
Внизу ми були в 18:30
Наш час: Початок 9:00, закінчення 18:30
М'язам капут, Силам капут, Вражень багато, фоток - телефон 3% батареї. Але всім дуже сподобалось, воно того варте, якщо ви відчуваєте, що зможете. Якщо не зможете - завжди можна повернути назад тією ж дорогою.
Далі. Коні)) По плану мали були вєлік і водоспад. Вєлік відпав, бо їхати тут можна тільки по дорозі з машинами, а дороги вузькі, а я сцикуха, то є небезпечно. На водоспад не було часу вже нам, бо один день після Говерли ми відходили в домі, на гойдалках, в кроваті ...
І так, коні. Кінна прогулянка в Ворохті. Коштує 600грн одна людина один кінь одна година. Воно того вартує. Бо коні йдуть по лісі, по грязі, по ямах, виходять на гарні красоти села, до річки Прут, і по річці також переходять, там де вузько і не глибоко. Проходили на конях через маленький віадук, це австрійський старовинний місток. Нас фотографував дядько коняк, ми фотографувались і знімали відео. Коні по дорозі жують кусти, пьють воду, махать хвостами так, що ногам дістається і боляче.
Нам дуже сподобалося, бо було по-справжньому, по Ворохтянські. Якщо будете на конях, одягайте штани, бо я була в шортах і отримала царапки і покусали лісні летючі звірі, а ще треба слідкувати за ногами і деревами, щоб не зажала коняка.
Ще є у Ворохті старовинні австрійські віадукі, їх декілька. Фото з інету, бо ми не фотографували. Це такі мости.
Ще фото з Ворохти трохи. Церква Діви Марії 1905 року.
І багато таких старовинних домів з дерева. Як вони так довго стоять не зрозуміло. Цей будинок діючий. Є такі, що як раритет взагалі роздивляєшься.
Дуже дякуємо Ворохті, Говерлі, Коням і гарній погоді, яка нам дала то все спробувати. Але ми не все встигли побачити у Ворохті, треба більше днів.
П.С. :sunny::sunny::sunny:
Трохи історії як ми спускалися з Говерли 17 років назад. Той мій перший раз.
Нас було четверо, дві дівчини і два хлопця. Один з хлопців нам ото все запропонував і вже ходив на гору один раз до цього Сказав, що спускатися будемо біля Говерлянського водоспаду. Ми почали спускатися з Говерли і це зовсім інший напрямок (не синя і не зелена тропа). Спустилися до водоспаду. Він дуже гарний був, види там відкривалися неймовірні, бурління води і все таке. Але виявилося, що спускатися цей хлопець нам запропонував саме біля води. Тобто ллється вода, а поряд карабкаєшься по камням вниз ................
Ми всі були в шоці, бо такого він нам з початку не казав, ми думали, що там тропа буде.... А там реально страшно було лізти. Гарно, красиво, але дуже небезпечно і страшно, в нас звичайний одяг був, можна було підсковзнутися по тому камінню......
Стоїмо четверо і що робити? Хвилин 20 думали, як бути.... Я кажу: "Не полізу. Буду повертатися на верх і йти нормальним шляхом...." І це було б дуже важко вже зробити йти знов наверх, бо пройшли ми не мало вниз ....
Але тут інший хлопець пішов у кущі по малому і ....побачив тропу. Взагалі, ну як ото в казочках з чудєсамі. Ми заглянули і дійсно є нормальна тропа. Але ніхто її не знає і людей там не було. Ніхто не йшов ні наверх ні вниз по цій тропі (а піднімалися ми з купою народу).... Ми пішли тією тропою, варіанту більше не було, наверх сил підніматися теж не було....
Отож, чотири молоді людини йшли самі по тропі, яка починалася від Говерлянського водоспаду. Одні. Тропа така, що не треба було пригати по каміннях, просто йшли вниз спокійною ходою, то вліво, то вправо. Але навкруги нічогісінько не було видно. Високі густі-густі зарослі, серед яких прогризена тропа кимось, колись. Куди ми йшли - не зрозуміло, але вниз точно. І ми спокійно так дійшли до низу, саме до нашої вихідної точки, вірніше вивела на одну із звичайних троп (зелену чи синю). По дорозі ще були струмочкі від великого водоспаду, води набрали....нам просто неймовірно повезло, що ми побачили ЯКУСЬ тропу і вона нас вивела туди, куди треба ....І я собі так думаю, що там є не мало цікавих троп, але їх знає тільки місцевий профі.
Така історія була зі мною 17 років назад. Ми були молоді і трохи дурні ;) Але мені та гора запала. До речі, в цьому році в сторону водоспаду взагалі люди не йшли. Було пусто і що там зараз - можна тільки надумати собі.
OlalyaOlya 28 июня, 22:51 1
Дякую! Даже атмосферні фото)
Rita_Rita 28 июня, 22:56 13
Я наче з вами на ту гору піднімалась :joy:
За пост дякую, люблю такі теми
Комментарий удалён
Rita_Rita 30 июня, 19:40
Це до мене я так розумію
Мені потрібно знати звідки вирушатимете і в яку сторону їхатимете, бо замки на Зх багато де є
І на скільки днів зупинку хочете зробити
Комментарий удалён
varys 28 июня, 23:15 3
Цікава розповідь! Фото суперові!
Malinka_orijinal 28 июня, 23:31
Які ви молодці! А якщо людина - дерево і ніколи не сиділа верхи, вона зможе з першого разу поїхати на конях, щоб не поламати ні себе, ні коняку?
Natytka 30 июня, 16:21
Їх там 2 чи 3 :thinking::face_with_monocle:
Barbus_ 30 июня, 16:26
Ну може якщо коняка автоматом ходить кругами, а ти типу сидиш просто, то і я так можу. Але ж якщо треба саме кудись самому їхати, то вже, напевно, мало одного разу щоб пояснили.... Але я на знаю. Моя біла коняка була причеплена до першої і йшла автоматом. Дядько більше гримав на першу коняку, бо вона більш упряма, видно.
Natytka 30 июня, 16:39
Гадаю від норову та досвіду коня ще залежить, чи довіряє йому гід.
По колу вони ходити не можуть, бо ідуть же у ліс, але різними по тривалості часу маршрутами. Ми на час брали прогулянку.
Unitra 28 июня, 23:58 4
Класні фото, дякую! Така ностальгія)
Barbus_ 29 июня, 00:30
Були на Говерлі?
Julia_ 29 июня, 01:21 3
Дякую Вам за розповідь, цікаво і пізнавально.
Дали мені над чим задуматися...
natajnna 29 июня, 01:39 3
Вітаю з чудовим відпочинком!
Дякую! :blossom:Чудова розповідь! :thumbsup:Гарні фото! :fire:Краєвиди шикарні! :heart_eyes_cat: Яка все таки гарна в нас країна!!!:yellow_heart::blue_heart:
Barbus_ 29 июня, 16:57 1
Дякую! Так, і то тільки шматочок иаленький
Lamantina 29 июня, 04:23 3
Який крутецький відпочинок!!!
Dominika77 29 июня, 07:27 2
Дякую вам за розповідь❤ Теж плануємо їхати в Карпати. На Говерлу поки не витягнемо, а ось коники - можливо))
Barbus_ 29 июня, 16:59 1
Є менші гори, куди піднімаються, але я їх не знаю. Почала з Говерли то мені менші вже будуть замалими, мабудь..
Rita_Rita 30 июня, 19:42
Щоб підказати куди вам піднятись, потрібно знати де ви будете відпочивати
nataliko 29 июня, 08:10 2
Дякую за детальну розповідь і гарні фото.
Kris140 29 июня, 09:22
Ого, підйом займає цілий день? Цікаво, чи реально це для туриста, який не планує ночівлю поблизу.
Kris140 29 июня, 09:22
А скільки по часу час підйом зеленим маршрутом?
Barbus_ 29 июня, 09:47
Вы можете і бистріше нас це все зробити. Це все індивідуально. Наприклад, таксист, який нас віз, він місцевий і кожен рік піднімається туди, то він сказав, що спуск по синій тропі в нього пів години !! Але він дуже підготовлений, а ми туристи звичні з міста - 2-3 години. Якщо подивитися на перше фото, то синя то 3,5 км, а зелена 4. Не на багато різниця по км, але синя більш крута і камениста і зелена менш крута і каміння менше
Barbus_ 29 июня, 09:51
Підйом десь у на вийшов до 5 годин, але ви можете і за 3 години зайти. Вниз бистріше спускаєшься, але не треба думати, що вниз легше, також не легко.
Liska_Kiska 29 июня, 09:25 8
Ми на Говерлу піднімалися в День Незалежності, то ще й прапор 50 м тримали і гімн співали-додаткових емоцій отримали).
Barbus_ 29 июня, 09:49 1
Класс! Уявляю як це виглядало велично
Wikanema 29 июня, 10:13 1
Ми в в тому році серпні їздили.Теплий одяг не знадобился .Я була у топіку і лосинах .Взяла навіть шорти .Дуже важливе хороше взуття та головний убір,сонцезахисний крем.їжу ми не брали ,та і не хотілося .Тільки батончики злакові і багато води .Але з туалетом пам’ятаю проблема була ,бо людей багато ,кущі всі обсткані і обкакані .Це мені не сподобалось.За вхід ми платили чи 100-150 грн десь .За таксі по 200 грн з Ворохти за Трої з ,потім ще 2х взяли .Обратно самі шукали машину ,там їх багато стоять по 200 грн теж саме .Інструктор навіть не розумію для чого .Там не заблукати людей повно і усюди знаки .Навпаки нам зручніше самим було ідти ніж толпою .З білетами пам’ятаю було не зручно ,обратно нічого не було шукала по бал бла кар .В цьому році наче більше поїздів чула .Але ціни чесне кажучі не приємно вразили мене .Бо свої же такі ціни луплять за житло що капець .
Barbus_ 29 июня, 10:45
І я так розумію, що ліпше підніматися в будень день, людей менше. На вихідних з'їзжається багато
Wikanema 29 июня, 11:35
Так зранку було приємніше,назад йшли людей дофіга було .Попісяти для мене була велика проблема,ще й на ці дні випали .Шукали де мені сховатися довго .
Barbus_ 29 июня, 17:06
Я так подумала, що можна взяти з собою тканину, хтось тримає, і піпі в баночку. Це якщо багато людей. Як вихід із ситуації. З кучками складніше.
Ludmila86 29 июня, 10:39
А ми теж поїдемо у серпні в той бік відпочити, і я думаю і мрію всім серцем зійти на Говерлу. Тільки підскажіть одне у мене є питаннячко, як з туалетами, чи є там куди сходити попісяти? Бо шлях далекий, часу багато займає
Barbus_ 29 июня, 10:46 2
Почитайте попередній комент. У вас може бути по різному :)
Catlen 29 июня, 11:42
Які ви молодці. Дуже гарні фото. Ми не ризикнули, бо не по нашим силам.
Barbus_ 29 июня, 11:46
Це тако ж правильне рішення. Але можна і не доходити до верху, на будь-якому проміжку можна повернути назад. Саме під кінець я більше всього зупинялася, кожні 5 хв сиділа.
Musik1990 29 июня, 12:22 1
Була у Ворохті двічі... Дуже сподобалось..
Barbus_ 30 июня, 19:09
Ну ще один маленькій ми на конях бачили..Зараз кину фото
Barbus_ 30 июня, 19:13 1
Natytka 30 июня, 22:18
:thumbsup:
Mari_87 29 июня, 17:16
Дякую за розповідь. Яка чудова подорож у Вас вийшла. Також мрію про Говерлу, поки ще не доїхали до неї))) але все попереду ще. Луже сумно, що люди гинуть на горі. В минулому році однокласниця моєї доньки, краща подружка загинула разом з батьком там, від блискавки. Така доля.(((
За Вас рада дуже. Підкажіть я так зрозуміла Ви десь поблизу жили? Можете поділитися контактами?
Mari_87 29 июня, 18:28
Дякую, буду знати. Пишіть ще, так гарно розказуєте. Тут дівчата так гарно інколи позказуютб, що і сама б поїхала б
Barbus_ 29 июня, 18:31
Ну я не дуже багато їзжу, це перша за останні три роки :) але намагалася здійснити свою мрію, бо коли ще, якщо воно все тягнеться і ти вже інколи забуваєш скільки років тобі. Навмисно.
Natytka 30 июня, 16:15 1
Ооо, читала, що дитина з батьком від блискавки загинули...
Якось про таку небезпеку і не думаєш(((
IvanNa1977 30 июня, 09:42 1
Дякую.за розповідь, було дуже цікаво!
Також були 2 роки тому у Ворохті, дуже сподобалось
samsanty 30 июня, 09:57 3
Це яка треба фізпідготовка, щоб весь день йти на гору, ще й добровільно :flushed::crazy_face: Заздрю.
Я тут на 4 поверх поки піднімусь, то серце вже вискакує.
Barbus_ 30 июня, 10:28
Ну не весь день наверх :) 3-5 годин всього-навсього :) але треба мати сили так. Але я вам скажу, що коли посидів 3-5 хвилини дихання знов відновлюється. Інколи тремтять м'язи - тут однозначно тільки сидіти. Бо то також небезпечно, коли ноги починають тремтіти і ти розумієш, що можешь з'їхати з каменя або не так поставити ногу.... Тому я часто зупоґинялася. Особливо коли вже ось-ось до верху доходила вже дуже відчуваєшь втому. Також втому відчуєшь, коли до низу вже доходишь. М'язи також тримтять від напруги. Але у дитини через день вже м'язи не боліли, а мої відходили 2-3 дні. Я відчувала біль при підйомах на сходини, або коли треба було щось з полу піднімати. Я довше відновлювалася по м'язам на ногах. А так, на наступний день ввечері ми вже побігли дивитися віадук.
Комментарий удалён