Я теж не змогла пристосуватися, жити, теж якось зацепеніла, без бажань, планів. Але коли дивлюсь інтерв'ю з вулиць рашки мене охоплює ненавить, розпач, жах. Що в них в голові, і як жити поряд з ними, навіть, після перемоги... це споавді, як писали тут дівчата, справжній гнійник
У мене до них відраза, я жодного разу не зайшла в їхні канали чи ще щось там заради цікавості, у мене до них просто відраза
мачухи син в москві, жінка тут його патріотка, а він там, до нього в мене теж відраза
Рік життя на паузі, все не на часі. Якось живу, щось роблю, але не живу, скоріше існую. Не вмію я жити не пропускаючи через себе цю війну, вона в мені. Честно заздрю тим, хто може зараз жити так наче нічого не відбувається.
В мене були різні настрої за цей рік, але саме зараз моя головна ємоція - подяка. Коли дивлюсь на такі картинки, я розумію, що тє, що ми все ще Україна - то диво, і люди роблять неможливе. Я безмежно вдячна тим, хто дозволяє мені бути вільною. За рік ми пройшли шлях від Київ за 3 дні до встановлення пво у москві:grin: З одного боку я втратила віру у людей, після всього що ми бачіли, а з другого, скільки ми бачіли мужності, добра, допомоги. Мені боляче дивитись на наші відео ДО, до того стану ми не повернемся, нажаль, але життя триває, і я бляха буду їм користуватися по максимуму, поки можу.
Я не панікьор, але моя дитина на цьому тижні захворіла, але в середу вже мала йти до школи, не пустила, думаю де 3 дні та і 5 можна пропустити.
.
Вчора кажу чоловікові, чого обстрілів не було, каже ти що, вони ж бухають, ще будуть(
@IvanNa1977
Ні, на жаль. Збиралися, але емоційно були виснажені, Владочка хотіла, щоб і тато її їхав, обдумували все і вирішили, що поїдемо після перемоги.
Я остання виходила з квартири 24.02, пофоткала її, думала вже не побачу її такою( в кухні борошно на столі так і лишилось, бо напередодні ввечері ліпила вареники, не знаю чого я його не убрала зранку. Пам"ятаю всі перші дзвінки з 6.10 до 7.00( Син розбудив, потім подружки одна за одною почали дзвонити(
Колі ввечері уїжджали до свекра, думали, що в понеділок уже будем вдома( І пам"ятаю як я зайшла в квартиру рівно через місяць, розревілась, лежить моє борошно...
Наче і рік пройшов, наче і стільки всього пройшло, але наче тумблером клацнула тиць-тиць...
@Irunka0808
також розірвання всіх економічних зв'язків з рашистами на законодавчому рівні, повна заборона російської мови в школах та особиста відповідальність кожного батька та матері розповідати дітям що росіяни то не люди - це абсолютний ворог, хай навіть після війни вони будуть посипати голову попелом та кричати у всі шпарини "ми нічєго нє зналі, нас абманивалі!"
@samsanty
Звісно що привезли б. І я навіть за це усіма руками. Особливо хай привезуть те, що накрали з наших музеїв, бібліотек та шкіл. А більше всього мене цікавить перша конституція Орлика написана УКРАЇНСЬКОЮ мовою, яку вони заховали.
Не хочу сьогодні ненавидіти, хочу подякувати. ЗСУ та їх сім'ям, Зеленському, за те що він саме такий. Світові за підтримку. Вшанувати пам'ять загиблих.
Я не хочу доводити Росіянам що вони підараси, всі хто не сліпий це і так бачать. Я хочу щоб українці не розчарували світ, в якій країні б вони не знаходились. Віра в людей не втрачена, тільки з людьми виявились не всі країни)
Тепер ми знаємо як виглядають супер герої, але на жаль, вони з плоті і крові. В них нема крил та залізних костюмів, лише військова форма та прапорець України.
Этот год принес нашей семье столько испытаний,сколько не принесла ,,вся прошлая моя жизнь,,
Волей судьбы нас занесло в Днепр,где мы прожили 8 долгих месяцев.
Квартира в Харькове сильно пострадала,мы частично вставили стеклопакеты,остальное ,,потом,,
Зять мой с первых дней войны помогал волонтерам ,в горячих точках...Его показывали неоднократно по ТВ,уважают в Украине...Недавно под повестку мобилизировали,неожиданно,теперь он в рядах ЗСУ...Мы и дислокацию точную его не знаем((
А дома,в Харькове,его ждут ...
Моя дочь,я,и двое малышей....
Такая боль.....
Когда же этот ппц окончится...
Я постарела на целую вечность...........
@ElenaPre
Може дадуть розрядку, в мене був період в житті коли я вживала антидепресанти, допомогло
Я бабусю гляділа після інсульту в 25 років
Я до таких випробовувань не була готова, в кабінеті невролога коли її на обстеження водили, вивели бабусю і я сіла і розревілась в кабінеті лікаря, так ридала пам'ятаю...заспокоювали мене всі кабінетом, і призначили антидепресанти
В комплексі допомогли, але і ситуація розрулилась, бо бабусі на той момент стало легше, а ще через трохи ми її відправили у її домівку в селі
А тим часов гівно в курці прада хоче переписати наш гімн
В интервью Алене Жигаловой на YouTube-канале газманов признался, что ему не нравится гимн Украины и он хотел бы его переписать. Над словами и текстом музыкант уже работает
:rage::rage::rage::rage::rage::rage::rage:
@Solojuli
«Нэ́нси» — украинская музыкальная поп-рок группа, наиболее известная благодаря песне «Дым сигарет с ментолом». Создана в 1992 году автором-исполнителем Анатолием Бондаренко в городе Константиновка Донецкой области.
Нарешті хоч хтось зрозумів , що ненависть не кращий шлях до Перемоги . Вона не варта нашої уваги взагалі . Це вибір руських і хай вони зі своєю ненавистю розбираються самі …
Рада сьогодні тому, що всі ми є , всі живі , нехай трошки сумні , але сильні , бо ми українці і ми того варті, щоб перемогти .
Шкода загиблих , шкода друзів та знайомих, котрих відібрала війна ..рани болючі для кожного хто втратив .. от днями ще й командир Азову помер, бо серце стало .. бо хіба
можна витримати те, що воно пережило .. єдину картину Перемоги малюю в своїх мріях : як біжить дівчинка по Хрещатику та сама , що бігла на 24 серпня до військового з букетом квітів .. в той момент я вже відчувала , що жде нас оця війна клята і тепер дуже хочу , щоб цей букет вона вручила на Хрещатику Зеленському чи Залужному і щоб з тієї мити ми дійсно почали відлік своєї незалежності , могутності і повернулися к спокійному та буденному життю..
@Rita_Rita
Потрібно щоб з людьми працювали психологи, в кого є така потреба. Для ВПО стільки центрів зараз є, кому дуже важко, навіть на реабілітацію відправляють безкоштовно. Нам цього разу не потрібно, а минулого разу, він мені був просто необхідний, але там нажаль не було такої допомоги. І я розумію людей яким важко як ніхто, бо кілька років витягувала сама себе та довела до хвороби через свій стан, це жахливі спогади. Тому якщо є можливість у рідних, треба обов'язково допомагати людині вийти з цього стану.
Теж подивилась фільм Комарова. Неможливо дивитись через сльози, що давлять і замилюють очі. Звісно, там нічого нового, але така концентрація страждань, руйнувань, змішаних одночасно з пошаною та гордістю. І як болюче усвідомлювати, що багатьох тих людей вже нема серед живих...
Автор Аля Хайтліна, переклад українською мій
Страшно, як страшно дивитись навспак, назад.
В Києві дядько, по його городу - "град".
Пекло у місті, ти бачиш, що пише брат:
"Я вам не вєрю, ето свої бамбят".
Страшно, страшніше іще зазирнуть вперед.
Мама, будь ласка, нехай мене набере.
Сенс Новий рік змінив, та насамперед
"Ето адіннарот" і щось там про "восімьлєт".
Вибитий зуб і розбитий під'їзд в Дніпрі.
Туфля дитяча і крові сліди в відрі.
Ясен старезний, де тріщини на корі.
"Я вам не вєрю, у вас нєт добра внутрі".
Страшно і косо чийсь велосипед лежить.
Світло нестерпно крізь дірку в стіні стримить.
Мами немає вдома в ніяку мить.
"Я вам не вєрю, нацисти, бамбіть, убіть".
Де ж ти береш цей віск, цей одвічний тлін?
Очі залив і розплавів геть мізки він.
Бог не створив би це, радше Босх один.
Страшно навспак, та страшніше вперед потік.
В Києві дядько копає город, як звик.
Пекла десяте коло. Десятий рік.
25.01.23
iryna_b 24 февраля 2023, 08:52 7
Вспомнила свой комментарий. А пиздецу уже год...
Rita_Rita 24 февраля 2023, 10:51
Я теж десь писала, що найстрашніше що ми звикаємо до війни
ChildrensPlace 24 февраля 2023, 10:52
Я це знаю по собі, після Донецька та якось люди і прожили вже майже 9 років нажаль
Svetlana_Poland 24 февраля 2023, 12:57
Мій чоловік говорив, ти там за кордоном не сильно розкладай речі, через два тижні все одно прийдеться вертатись
Комментарий удалён
Комментарий удалён
Svetlana044 24 февраля 2023, 09:34 3
Я теж не змогла пристосуватися, жити, теж якось зацепеніла, без бажань, планів. Але коли дивлюсь інтерв'ю з вулиць рашки мене охоплює ненавить, розпач, жах. Що в них в голові, і як жити поряд з ними, навіть, після перемоги... це споавді, як писали тут дівчата, справжній гнійник
Rita_Rita 24 февраля 2023, 10:53 2
У мене до них відраза, я жодного разу не зайшла в їхні канали чи ще щось там заради цікавості, у мене до них просто відраза
мачухи син в москві, жінка тут його патріотка, а він там, до нього в мене теж відраза
Solojuli 24 февраля 2023, 09:37 19
Рік життя на паузі, все не на часі. Якось живу, щось роблю, але не живу, скоріше існую. Не вмію я жити не пропускаючи через себе цю війну, вона в мені. Честно заздрю тим, хто може зараз жити так наче нічого не відбувається.
Riina 25 февраля 2023, 10:12 1
Ще куди летить хороший, коли адмін Монітора спить)) вони якби один одного доповнюють https://t.me/raddarua
Olala13 25 февраля 2023, 21:11
Дякую
Olala13 25 февраля 2023, 21:11
Дякую
Maryhanchik 24 февраля 2023, 09:52 2
В мене досі лють, яку плекаю і не вгамовую,
Nataly 24 февраля 2023, 10:37 45
В мене були різні настрої за цей рік, але саме зараз моя головна ємоція - подяка. Коли дивлюсь на такі картинки, я розумію, що тє, що ми все ще Україна - то диво, і люди роблять неможливе. Я безмежно вдячна тим, хто дозволяє мені бути вільною. За рік ми пройшли шлях від Київ за 3 дні до встановлення пво у москві:grin: З одного боку я втратила віру у людей, після всього що ми бачіли, а з другого, скільки ми бачіли мужності, добра, допомоги. Мені боляче дивитись на наші відео ДО, до того стану ми не повернемся, нажаль, але життя триває, і я бляха буду їм користуватися по максимуму, поки можу.
Rita_Rita 24 февраля 2023, 10:43
Я не панікьор, але моя дитина на цьому тижні захворіла, але в середу вже мала йти до школи, не пустила, думаю де 3 дні та і 5 можна пропустити.
.
Вчора кажу чоловікові, чого обстрілів не було, каже ти що, вони ж бухають, ще будуть(
Irina16 25 февраля 2023, 17:16
Я так про Новий рік говорила. І помилилась, на жаль
Torri 24 февраля 2023, 11:06
IvanNa1977 24 февраля 2023, 21:18
Їх- її
AnnaMiniailo 24 февраля 2023, 22:56
Ні, на жаль. Збиралися, але емоційно були виснажені, Владочка хотіла, щоб і тато її їхав, обдумували все і вирішили, що поїдемо після перемоги.
IvanNa1977 24 февраля 2023, 23:00 2
Бідна дитинка..
Дай Боже, щоб найближчим часом здійснилися її мрії:pray:
MARINA_ZELENSKAYA 24 февраля 2023, 11:12 34
Ta_ta 24 февраля 2023, 15:46 3
Irina16 25 февраля 2023, 17:17 1
Шкода, що Гудименка так сильно покалічено. Але добре, що врятували його, і кінцівки теж
MARINA_ZELENSKAYA 26 февраля 2023, 12:44 1
Головне, що живий!
Helena 24 февраля 2023, 11:26 1
Я остання виходила з квартири 24.02, пофоткала її, думала вже не побачу її такою( в кухні борошно на столі так і лишилось, бо напередодні ввечері ліпила вареники, не знаю чого я його не убрала зранку. Пам"ятаю всі перші дзвінки з 6.10 до 7.00( Син розбудив, потім подружки одна за одною почали дзвонити(
Колі ввечері уїжджали до свекра, думали, що в понеділок уже будем вдома( І пам"ятаю як я зайшла в квартиру рівно через місяць, розревілась, лежить моє борошно...
Наче і рік пройшов, наче і стільки всього пройшло, але наче тумблером клацнула тиць-тиць...
Helena 24 февраля 2023, 11:27 26
А ще я боюсь, що коли це все закінчиться, пройде якийсь час і люди почнуть пробачать русню і виправдовувати цю гниль(
samsanty 26 февраля 2023, 10:33
Так отож
P0lin04ka 26 февраля 2023, 11:49 3
також розірвання всіх економічних зв'язків з рашистами на законодавчому рівні, повна заборона російської мови в школах та особиста відповідальність кожного батька та матері розповідати дітям що росіяни то не люди - це абсолютний ворог, хай навіть після війни вони будуть посипати голову попелом та кричати у всі шпарини "ми нічєго нє зналі, нас абманивалі!"
Ta_ta 26 февраля 2023, 13:59 1
Звісно що привезли б. І я навіть за це усіма руками. Особливо хай привезуть те, що накрали з наших музеїв, бібліотек та шкіл. А більше всього мене цікавить перша конституція Орлика написана УКРАЇНСЬКОЮ мовою, яку вони заховали.
Rita_Rita 24 февраля 2023, 13:13 2
До речі зараз йде фільн на СТБ називається Мама
Рекомендую!
Знятий до 22 року
Zhmenka 24 февраля 2023, 13:14 48
Не хочу сьогодні ненавидіти, хочу подякувати. ЗСУ та їх сім'ям, Зеленському, за те що він саме такий. Світові за підтримку. Вшанувати пам'ять загиблих.
Я не хочу доводити Росіянам що вони підараси, всі хто не сліпий це і так бачать. Я хочу щоб українці не розчарували світ, в якій країні б вони не знаходились. Віра в людей не втрачена, тільки з людьми виявились не всі країни)
Тепер ми знаємо як виглядають супер герої, але на жаль, вони з плоті і крові. В них нема крил та залізних костюмів, лише військова форма та прапорець України.
belka45 24 февраля 2023, 14:13
Этот год принес нашей семье столько испытаний,сколько не принесла ,,вся прошлая моя жизнь,,
Волей судьбы нас занесло в Днепр,где мы прожили 8 долгих месяцев.
Квартира в Харькове сильно пострадала,мы частично вставили стеклопакеты,остальное ,,потом,,
Зять мой с первых дней войны помогал волонтерам ,в горячих точках...Его показывали неоднократно по ТВ,уважают в Украине...Недавно под повестку мобилизировали,неожиданно,теперь он в рядах ЗСУ...Мы и дислокацию точную его не знаем((
А дома,в Харькове,его ждут ...
Моя дочь,я,и двое малышей....
Такая боль.....
Когда же этот ппц окончится...
Я постарела на целую вечность...........
ElenaPre 24 февраля 2023, 15:35
Коли чоловік був там, я себе навіть не пам'ятаю, якийсь безперервний жах.
ElenaPre 24 февраля 2023, 15:35
Я не можу на себе в дзеркало дивитися, сьогодні у лікаря була, по іншому питанню, а він подивився на мене і призначив антидепресанти...
Rita_Rita 24 февраля 2023, 15:42
Може дадуть розрядку, в мене був період в житті коли я вживала антидепресанти, допомогло
Я бабусю гляділа після інсульту в 25 років
Я до таких випробовувань не була готова, в кабінеті невролога коли її на обстеження водили, вивели бабусю і я сіла і розревілась в кабінеті лікаря, так ридала пам'ятаю...заспокоювали мене всі кабінетом, і призначили антидепресанти
В комплексі допомогли, але і ситуація розрулилась, бо бабусі на той момент стало легше, а ще через трохи ми її відправили у її домівку в селі
Solojuli 24 февраля 2023, 16:04 3
А тим часов гівно в курці прада хоче переписати наш гімн
В интервью Алене Жигаловой на YouTube-канале газманов признался, что ему не нравится гимн Украины и он хотел бы его переписать. Над словами и текстом музыкант уже работает
:rage::rage::rage::rage::rage::rage::rage:
Ahava 25 февраля 2023, 20:24 1
Дякую.Нахлинули спогади:sob::sob::sob:
Стільки років пройшло,а я не змирилася
Simona100 25 февраля 2023, 21:37
О, так! У його виконанні гімн можна слухати вічно. Тому геть не розумію, чого о 9.00 по радіо включають Кароль - це виття неможливо слухати((((
Marusia2002 27 февраля 2023, 00:27
«Нэ́нси» — украинская музыкальная поп-рок группа, наиболее известная благодаря песне «Дым сигарет с ментолом». Создана в 1992 году автором-исполнителем Анатолием Бондаренко в городе Константиновка Донецкой области.
modno 24 февраля 2023, 16:58 29
maksim 24 февраля 2023, 19:30 5
Нарешті хоч хтось зрозумів , що ненависть не кращий шлях до Перемоги . Вона не варта нашої уваги взагалі . Це вибір руських і хай вони зі своєю ненавистю розбираються самі …
Рада сьогодні тому, що всі ми є , всі живі , нехай трошки сумні , але сильні , бо ми українці і ми того варті, щоб перемогти .
Шкода загиблих , шкода друзів та знайомих, котрих відібрала війна ..рани болючі для кожного хто втратив .. от днями ще й командир Азову помер, бо серце стало .. бо хіба
можна витримати те, що воно пережило .. єдину картину Перемоги малюю в своїх мріях : як біжить дівчинка по Хрещатику та сама , що бігла на 24 серпня до військового з букетом квітів .. в той момент я вже відчувала , що жде нас оця війна клята і тепер дуже хочу , щоб цей букет вона вручила на Хрещатику Зеленському чи Залужному і щоб з тієї мити ми дійсно почали відлік своєї незалежності , могутності і повернулися к спокійному та буденному життю..
Marinka 25 февраля 2023, 13:15 2
Потрібно щоб з людьми працювали психологи, в кого є така потреба. Для ВПО стільки центрів зараз є, кому дуже важко, навіть на реабілітацію відправляють безкоштовно. Нам цього разу не потрібно, а минулого разу, він мені був просто необхідний, але там нажаль не було такої допомоги. І я розумію людей яким важко як ніхто, бо кілька років витягувала сама себе та довела до хвороби через свій стан, це жахливі спогади. Тому якщо є можливість у рідних, треба обов'язково допомагати людині вийти з цього стану.
Rita_Rita 25 февраля 2023, 13:45
Треба однозначно, але ж не затягнеш силою
Irina16 25 февраля 2023, 17:20 1
Знаєте, дожити б ще до того моменту, як щось там десь зіграє.
samsanty 25 февраля 2023, 11:56 4
Теж подивилась фільм Комарова. Неможливо дивитись через сльози, що давлять і замилюють очі. Звісно, там нічого нового, але така концентрація страждань, руйнувань, змішаних одночасно з пошаною та гордістю. І як болюче усвідомлювати, що багатьох тих людей вже нема серед живих...
Irina16 25 февраля 2023, 17:22
Це той, що Інформнапалм радив дивитись? З двох частин?
samsanty 25 февраля 2023, 18:24 1
З двох частин.
Дуже важке відео. І найстрашніше, що цей жах ще триває.
Lynxx 26 февраля 2023, 01:12 7
Автор Аля Хайтліна, переклад українською мій
Страшно, як страшно дивитись навспак, назад.
В Києві дядько, по його городу - "град".
Пекло у місті, ти бачиш, що пише брат:
"Я вам не вєрю, ето свої бамбят".
Страшно, страшніше іще зазирнуть вперед.
Мама, будь ласка, нехай мене набере.
Сенс Новий рік змінив, та насамперед
"Ето адіннарот" і щось там про "восімьлєт".
Вибитий зуб і розбитий під'їзд в Дніпрі.
Туфля дитяча і крові сліди в відрі.
Ясен старезний, де тріщини на корі.
"Я вам не вєрю, у вас нєт добра внутрі".
Страшно і косо чийсь велосипед лежить.
Світло нестерпно крізь дірку в стіні стримить.
Мами немає вдома в ніяку мить.
"Я вам не вєрю, нацисти, бамбіть, убіть".
Де ж ти береш цей віск, цей одвічний тлін?
Очі залив і розплавів геть мізки він.
Бог не створив би це, радше Босх один.
Страшно навспак, та страшніше вперед потік.
В Києві дядько копає город, як звик.
Пекла десяте коло. Десятий рік.
25.01.23