1.) Почну з кінця. А отже з "Правила виноробів" Джона Ірвінга.
Історія яка мені здається надовго залишиться в пам'яті. А ще незвичний та неповторний стиль автора (до якого, до речі, ще треба звикнути. Та це вже друга книга мною прочитана у Ірвінга. Тому, мені вже легше)
Історія про хлопця з притулку. З притулку незвичайного, не такого як всі. Бо саме там працює лікар, який може як прийняти пологи, так і зробити аборт.
Дуже цікавий неординарний життєвий шлях людини. Та там всі герої нестандартні. Всі зі своїми тарганами. Деякі вчинки героїв мені були незрозумілі, але тільки тому, що я б зробила по іншому))
2.) "Принижені та ображені" Ф.М. Достоєвський
Класик, якого я дуже поважаю. А отже познайомилася з його наступним твором.
Книга, яка зачепила та вразила. Навіть не очікувала від неї такого.
Історія про людину думаючу, про людину зі здатністю до співчуття та справедливості. Психологічно глибока книга.
3.) "Рік у Провансі" Пітер Мейл.
О, це книга, як я кажу, для відпочинку душею. Дуже вдалий український переклад, тому ну дуже приємно читати.
Затишна атмосферна книга. Щоб відірватись від сьогодення та недобрих думок саме воно!
Нажаль не знайшла продовження українською "Ще один рік в Провансі", а жаль. Незрозуміло, чому Віват не випустив наступну книгу...
4.) 
Так, ще один російськи класик.
Як і багато інших я знайома з Толстим тільки по творах "Війна та мир" та "Анна Кареніна".
Цей роман, як і попередні два виявився для мене важким у прочитанні.
Постійні емоційні випади та роздуми головного героя дуже напрягали. Його вчинок мені взагалі незрозумілий. Хоч як би гарно, на думку героя, він не вчинив, його дії та й він сам мені були неприємні.
Книга залишила важкий тягучий післясмак.
5.) "Вода для слонів" Сара Груен
Книга читалася на одному диханні. Цікаво, неймовірно, місцями дико.
Історія про бродячий цирк. Про те, як людям там жилося при всіх, іноді нелюдських, правилах. Історія життя та кохання.
Розповідь старця з престарілого дому, який згадує свою молодість. Та дуже несподіваний кінець. Я звичайно припускала, що дід щось утне, але таке...
Lynxx 2 октября 2022, 13:50
"Правила виноробів" свого часу захопили. Кинулася до інших книжок Ірвінга, і якось не подружилася.
Maksi 2 октября 2022, 14:43
так, в нього дуже специфічні книги. Не всим будуть до вподоби
R9bina 2 октября 2022, 16:57
Як ви заінтригували останнім описом)
Maksi 2 октября 2022, 17:02 1
Є ще й екранізація з Робертом Паттінсоном та Різ Уізерспун. Все хочу подивитись, ніяк руки не доходять
le313 2 октября 2022, 20:15
Так гарно задекорували місце для фото :heart_eyes:
Багато чула про Рік у Провансі, а після вашого допису ще й зацікавилась ним. "Води слонам" мені уявлялась гнітючою, важкою. Тепер не обминатиму, як трапиться в руки.
Мрію колись теж начитувати такі гарні стоси паперових книжок.
Maksi 2 октября 2022, 20:26 1
Дякую!)
Ви знаєте,ті стоси вже нікуди ставити. Тому у вересні не купила жодної книги (дуже-дуже тримала себе в руках). А от 1-го жовтня не витримала і під акцію таки замовила книги)) А ще штук 10 залишились в вибраному. Ох, тяжко книголюбам))
le313 2 октября 2022, 21:54
:rofl: тяжко! Я теж сьогодні прочитала відгук про книжку, якої українською ще нема. Сходила на амазон, щоби хоч ознайомчий фрагмент завантажити. При тому, що моя англійська на рівні 4го класу :woman_facepalming:
Maksi 2 октября 2022, 22:04
Буває й таке)))
Apriori 2 октября 2022, 22:41
"Если у меня много книг - я содержанка?" На злобу дня :))))
Maksi 2 октября 2022, 23:20
:blush::joy:
Kreminski 3 октября 2022, 01:43 6
Як ви читаєте російською? Вас не нудить?? А ще дуже цікаво, навіщо ви це робите?
Kreminski 3 октября 2022, 14:04 2
Перепрошую, якщо звучало грубо, мені правда будо цікаво) Так, я підтримую повністю, знайти не заплямованого нічим письменника просто нереально:sweat_smile:
Моя українська — це мій свідомий вибір, мама в мене з росії, тому я росла на Єсєніних та Пушкіних, а не на Шевченку і Лесі)))
Я чую російську, і одразу накочуються спогади про їхні звірства... Мабуть, у психології є для цього якийсь діагноз:sweat_smile: Я не можу відокремити мову від орків:sweat_smile:
Kreminski 3 октября 2022, 14:08 2
Перепрошую, я не хотіла вас ображати, мені хотілося зрозуміти, чому люди досі читають рашистською))
Maksi 3 октября 2022, 17:02 2
Та все ок) Я давно була готова до того, що хтось таки задасть подібне питання :wink:
bondarka 6 октября 2022, 17:43
Максі, як завжди, дуже цікаво! Достоєвський мені теж подобається. Своїм психологізмом. Він так добре розуміє людську натуру. Читаєш і впізнаєш себе, якісь моменти з життя.
Ірвінг у мене давно в планах, та не знаю, коли до нього дійду. "Рік у Провансі" - також. Вдома куплені книги, та то вдома.
В мене зараз дуже мало часу на читання. Зараз читаю Гаррі Поттера на чеській) Першу частину, з ілл. Кея. Цікаво) На українській і англійській так і не дочитала, а тут вже наближаюся до кінця. Класно, що ці книги можна вільно взяти у бібліотеці. Якість не така крута, як у Абаби, та все одно хороша.
Згадую, скільки я читала в минулому році - і ніби то була не я. Якось вдавалося знаходити час. Зараз його катастрофічно не вистачає, на жаль.
Maksi 6 октября 2022, 19:33 1
Дякую, що написали) Так, мені також Достоєвський крутий психологізмом, а також гарно прописаним героями.
Ого, читаєте на чеській, то круто!
Так, нажаль не завжди виходить читати стільки, скільки хочеться. Хоча в мене навпаки, зараз ну дуже багато вільного часу. Хоча не завжди є натхнення на читання.