Розповідь

На місячній доріжці зустрілись дві душі, Одна - до Бога пішки, а інша – в грішний світ. Одна – душа солдата, загиблого в бою, А інша – немовляти, народжена в Раю.  І так би розминулись… але душа бійця На іншу обернулась: знайоме щось з лиця. Сказала: «Гей, малеча, а нумо, хлопче, стій! А як ім’я, до речі, матусеньки твоїй?»  Душа же немовляти була як чистий сніг: «Мене чекає мати, аби я вчасно встиг… Казав Господь, Галина - таке її ім’я, Ось-ось народить сина, а син її – то я!  Мене на Землю жити господь благословив, Я маю народитись… ти вже там пожив?» - Так у бійця спитало майбутнє немовля (Воно ще знань не мало: що то таке – Земля?)  А той боєць «Галина» повторював ім’я … Та це ж його дружина чекала немовля. Сплили перед очима щасливі ті роки: Як він , ще був хлопчина й просив її руки…  Весілля і навчання, І пристрасті потік… Він всі її бажання виконував, як міг. Усе було чудово: вагітність – добрий знак! І взяв він з жінки слово, що родиться козак!  А потім…сум в родині... в країну зло прийшло. Галини очі сині зробилися мов скло. «Не йди – вона просила – Бо смерть гуляє там., Скількох вже покосила, та їй тебе – не дам!»  Та він своїй дружині сказав приблизно так: «Як друзів я покину, який же я козак? Як гляну в очі сину, що з’явиться в цей рік? Скажу, що в злу годину я за спідницю втік?»  Поцілував Галину і рушив на війну… А потім..постріл в спину.. і запах полину…. Згадав боєць те стрімко й до немовля сказав: «Ти бережи Галинку що краща буде з мам.  Пробач мені, дитино, вас з мамою підвів. Та буду я невпинно з тобою з перших днів! Дивитимусь із неба, як швидко ти ростеш, А все що буде треба в житті ти сам знайдеш.  Обнімемося ж, сину, тобі час йти в життя А я прикрию спину тобі із небуття» На місячній доріжці невпинний душ потік: Одні – до Бога пішки, хтось – в протилежний бік.  Народжуються діти, в воєнний час страшний, І щоб їх захистити хтось винен йти у бій. Але допоки в серці в жіночому любов, Життя не перерветься, відроджуючись знов! 

Людмила Легостаева.https://www.facebook.com/groups/828997567439827/permalink/1739908763015365/

Темы: Війна в Україні


Теги: розповдь

14 комментариев

  • marivanka 30 июля 2022, 11:51 9

    :sob:

  • LydMilka 30 июля 2022, 11:56 1

    Просто до сліз...

  • juliytut 30 июля 2022, 11:56

    :sob::sob::sob::sob::pensive:

  • Katorina 30 июля 2022, 11:58

    :sob::sob:

  • Natura 30 июля 2022, 12:07 2

    Выстрел в спину конечно портит картину..

  • Fialka345 30 июля 2022, 12:25

    До сліз...

  • malyk 30 июля 2022, 14:14

    :disappointed_relieved:

  • Rina121183 30 июля 2022, 14:23

    :(((

  • Doryarina 30 июля 2022, 16:20

    :disappointed_relieved::disappointed_relieved::disappointed_relieved::disappointed_relieved::disappointed_relieved:

  • Kaori 30 июля 2022, 17:08 1

    Ой, серце щемить і сльози градом...

  • Olga_Gris 30 июля 2022, 17:10 2

    Бере за душу...

  • Galina88 30 июля 2022, 17:15 1

    Плачу

  • Girl_spring 30 июля 2022, 23:51 1

    :sob::sob::sob::sob:

  • Irochkin 1 августа 2022, 08:46

    Дуууже душевний вірш. До сліз :sob::broken_heart:

Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Вернуться в Клуб