Книги про інших, - 6071801

Michael 5 декабря 2016, 23:32 2

А может не надо? Вспомним Содом с Гоморрой ...

Irina_ilovebooks 5 декабря 2016, 23:39

Вот именно...непонятно. не хочу, чтоб ребенок был гомофобом, но и к чему-то подталкивать тоже не хочется. Может само придет?)

sineglaska 5 декабря 2016, 23:41

Само прийдет в извращенной форме, не понятно от кого
Лучше самой просветить

Milaj 5 декабря 2016, 23:44

С неба не упадет.
А если чужой объяснять будет,может и не станет заботиться о том чтобы маленький человек решил сам как он будет к этому относится. А навяжет,спроэцирует свою точку зрения.
И редко народ толерантен к иным ( не только иной любви ,многие не терпят даже чужой точки зрения)
Лучше рассказать самой.
А книги это только книги))) они не хорошие и не плохие!

sineglaska 5 декабря 2016, 23:34 1

Книги нужные, но явно не для нашего читателя.Рано, не доросли еще.

Irina_ilovebooks 6 декабря 2016, 00:03

Ну так гетеролюбовь выставляют же)

Michael 6 декабря 2016, 00:05 1

И это лишнее...

Kosmonatka 6 декабря 2016, 00:29 1

Любовь спасет мир)). Человек все выставляет, что не в силах и не хочет контролировать. Кто-то целуется при людях, кто-то ребенка лупит...Нельзя все считать лишним. Не в силах человека быть роботом. Должны быть категории отрицательные, то, чего нельзя делать в обществе - оскорблять, ругать, шлепать, пить, покрывать матом, срать, ой, пардон, бросать себе под ноги обертки. Вот когда мы научимся этого не делать, тогда и поговорим о лишнем в любви и положительных чувствах.
Рекламировать (в буквальном смысле слова, т.е. специально выставлять), конечно, не надо. но если кто-то целуется - это не должно оскорблять других людей. Мы же уважаем свободу и выбор в обществе, разве не? Чего обижаться на выбор соседа? Он же никому ничего плохого не делает, даже наоборот.

Maryna 5 декабря 2016, 23:35

Чесно відповідати на питання :)

Michael 6 декабря 2016, 00:26

Ира, высылать?)

Gallene_mouse 6 декабря 2016, 10:49 1

Kosmonatka, як може бути запізно про людей з обмеженими можливостями? вони коло нас. І якщо ЛГБТ ховаються від натовпу, то ці люди ні. В нас в дитячому садочку вчитель з малювання - дівчина з однією рукою. Схоже, що з народження, бо плече не розвинуте навіть. І моя донька навіть не питала мене, просто сказала: ти знаеш, мама, у а нашої вчительки тільки одна ручка. І все. Тихо, спокійно, без переживань. Я навіть помітила, що я якось не так реагую на неї, вагаюсь, хочу сховати очі, коли бачу вчительку. А донька моя ні, завжди посміхається, і я бачу як у вчительки відкривається усміхнене обличчя до дітей. Мені навіть стає соромно, бо я не можу так природньо сприймати її як діти. Для дітей вона звичайна добра людина і байдуже скільки в неї рук

Kosmonatka 6 декабря 2016, 13:09 1

Буває по всякому. Я знаю батьків, які навмисно оминають таких людей, щоб, не дай Бог, дитя не побачило. Коли діти малі, вони усіх сприймають однаково. А потім будуть оглядатися на реакцію батьків. Вони і зараз її відчувають, та ще не вміють копіювати, і не мають у цьому потреби.
Ми рідко бачимо людей з обмеженими можливостями. Можливо, тому що в радянській країні цю категорію, як і категорію батьків з немовлятами, намагались не помічати і не створювали для них умов. Ні тобі в'їзду для візочків, ні спусків нормальних... Тому по місту вони рідко пересуваються там, де потрібен загальний транспорт.
Це моя думка - що такі книги мають бути. Бо їх наявність та спільне читання однозначно допоможуть дитині гарно до них ставитися і не вважати потім на реакцію дорослих. Можливо, хтось думаає інакше. Усі ми різні. Я хочу своїм дітям це дати, і я їм даю. Сподіваюсь, що з часом наш народ буде спокійніше ставитись до людей з особливими потребами. До цього часу це завжди був великий шок - і для оточуючих, і для самих батьків таких діточок. Це дуже-дуже-дуже важко... То титанічний труд - їх виховувати. Чим ми можемо допомогти їм та нашому суспільстві в цьому (бо ніхто не застрахований, в тому числі і ми та наші діти) - то це виховати чуйне до них відношення. І вони мають повне право фігурувати у книгах. Як і інші, звичайні люди. Бо чосу мають бути книги лише про стандартних людей? Несправедливо.
Наш друг веде щоденник своєї доньки-аутиста. Їй 10, і вона зовсім не розмовляє, і живе своїм життям. Цей щоденник - відкриття іншого світу для нас. Можливість зрозуміти тих, хто мислить та поводиться інакше, але є такою ж людиною, як і інші. А книга "Іскра Божа" про хлопчика-аутиста, генія математики, яку написала його мама? Її варто прочитати усім батькам. Бо там - досвіт матері, яка знайшла підхід до свого дитяти і допомогла йому розвиватись саме так, як він цього потребував, а не як пропонувала американська система освіти для таких дітей. І досвідом цим може скористатись кожен, зробивши свої висновки. А скільки гарних книг для дітей про таких дітей... У Сухомлинського є оповідання, де він гарно показує реакію здорової дитини на неходячу.

Maryhanchik 5 декабря 2016, 23:36 2

Скажу ребёнку что есть пидарасы. И не всегда они геи. А там пусть сама разбирается. Но то что для меня это не есть нормально тоже сообщу

olga555 5 декабря 2016, 23:39

Вы знаете, исходя из доступности всякого рода информации, я уже ко всему готова... Например, к тому, что сын придет и скажет: Это моя жена - Никита)" Ну, я просто по натуре оптимист (законченный)))), ну, слава Богу, хоть не муж)) А с другой стороны - ведь это абсолютная степень доверия, когда сын (или дочь) придет с этим к родителям, это очень важно, чтобы наши дети не оставались один на один в трудностями в понимании своего естества...

Maryhanchik 6 декабря 2016, 00:38

Ааа)))

olga555 6 декабря 2016, 00:39

oh, yeah? baby))))

olga555 6 декабря 2016, 00:40

ну, так, в догонку, к теме))

Lesia_Bookhunter 5 декабря 2016, 23:42

Сама я її не шукатиму, як "що б такого почитати", навіть через 5 років. А от далі, життя покаже. Але я думаю, що саме цю тему спробую пояснити без книжок, своїми словами. До використання книжки доведеться вдатися тільки, якщо з моїх пояснень дитина не зрозуміє те, що я захочу донести, можливо, якщо побачу проблемне ставлення до людей таких вподобань.

Irina_ilovebooks 5 декабря 2016, 23:43

Можливо і правильно. Але історія цих пінгвінів мені так до душі припала)

Kosmonatka 6 декабря 2016, 00:20

Леся висловила думку, яка повністю співпадає і з моєю. Хотіла те ж саме написати.
Я би не купувала книгу по такій темі, щоб не створювати додатково акцент чи привабливу атмосферу. У мене рівне і спокійне відношення до теми. Але не хочеться провокувати)))

Michael 5 декабря 2016, 23:53

В лучшем качестве не нашел. Смотрите до конца.

Michael 5 декабря 2016, 23:53

https://vk.com/video?q=серьезный разговор отца с сыном&z=video122825072_165906811

Pery_sv 6 декабря 2016, 00:01

Своему бы не читала. Хочется чтобы вырос мужчиной. Станет старше сам спросит, тогда и буду объяснять.

Mama_Ollya 6 декабря 2016, 00:16

Буду читать и объяснять и рассказывать.

miros_ya 6 декабря 2016, 00:35 1

Хочу сказати, що так само як дитина, дорослішаючи, формулює нові - глибші - запитання, так само і ставлення батьків до цих запитань змінюється. Коли твоїй дитині 4 роки, страшнувато уявляти детальні питання про "звідки я взявся", але по-перше, у 4 вона ще аж такі не задаватиме; по-друге, якщо дитині завжди спокійно і чесно відповідали на питання з цього приводу, то до 7/8/9 вона вже буде знати достатньо, без стресів та шоку, і такої розмови, що потрібно буде сісти одне навпроти одного і викласти все "от і до", просто, не може статися.
Так само з темою гомесексуальних стосунків. У 4 побачить і спитає: Чому вони цілуються? Почує: Тому що кохають одне одного, - і заспокоїться. У 5 поставить наступне запитання - отримає відповідь і так далі. Ви самі будете відчувати, коли вже можна купити/прочитати/підсунути ВАШІЙ дитині книгу на цю тему. ІМХО :)

Kosmonatka 6 декабря 2016, 00:37

++++стопіцот.

Michael 6 декабря 2016, 00:42

100500 по любому.

Anna_13 6 декабря 2016, 09:27

специально бы не брала.
если только в семье такое случилось.
в книге "откровенный разговор об этом" есть пару разворотов на эту же тему.
но общество все равно диктует интерес и вариации на тему - поэтому говорить и объяснять нужно.

Vasilisa_3 6 декабря 2016, 09:39

значит то что я вообще не анализировала, но оказалось что и ЭТО сделало нормальным и спокойным моё вхождение в сексуальность...
/во завернула. но так надо./
в доме моих родителей были книги по искусству.
репродукции из различных музеев.
и не надо детям никаких лекций читать над этими художественными энциклопедиами!!! :)
как разсматривалка лежит себе и лежит. захотят полистают малыши, захотят вопрос зададут
и знаете, в искустве всегда изображали людей. полуодетых, голышей))
есть цикл скульптуры... апогей
мужчина и женщина
ммм...
я не забирала у родителей книги. скупила что могла(дорого цветные репродукции) у букинистов на петровке/киев/ разных музеев мира коллекции запечатленные на бумаге.
и в свободном доступе всё у детей.
автор, нет ))) очень странно отвлекать ребёнка на задвигоны взрослых... не вижу интереса к чужой жизни у детей. у личности всё не так устроено.

Gallene_mouse 6 декабря 2016, 11:08

знакомить с литературой этой не стала бы. Не вижу смысла именно в формате книг. А говорить-объяснять стала бы при возникновении вопроса. У нас в стране с этим, конечно, беда. И комментарии тут яркое тому доказательство. Нет терпимости общества к другим. ЛГБТ воспринимаются исключаются через призму гей-парада в самом изощренном виде. Вопрос о том, что они люди с правами как-то не поднимается. У нас в семье это уже есть-) но дочка пока еще мала и ее устраивает ответ "друг". Без подробностей-) Честно говоря, у нас в семье это и не обсуждается. Есть и есть. Гей и гей. Живут вместе, ну и ладно. На семейные праздники приходит вместе с другом. Когда мы все относимся к этому факту ровно, то и чрезмерный интерес у ребенка отсутствует. У нас в стране этим людям быть настоящей семьей с детьми не светит, а поэтому быть им вечно "друзьями". Другое дело, например, в Канаде. У нас так складывается, что мы некоторое время живем там, некоторое здесь, в Украине. Там давно однополые браки узаконены, и на детских площадках можно часто встретить папу и папу, которые гуляют со своим ребенком (кстати, я заметила, что когда с ребенком гуляет мама и мама - это вообще незаметно). На них никто не оглядывается, пальцем не тычет и вообще они ничем не отличаются. И опять же дочка вопросов не задает. Поэтому и книги такие пожалуй лишнее. Если мы, взрослые, будем относиться к факту гей-пар спокойно, то и у детей не будет особого интереса.

Inna_Dinova 6 декабря 2016, 12:30

Ха, а я навпаки - вже декілька разів бачила осудливі статті щодо Діснею, ніби-то мультики його проповідують гендерні стереотипи (жінка слабкіша, жінка чекає принца і подібні). Я вважаю, що маленьким дітам на початку їх життєвого шляху саме так і треба показувати, в режимі чорно-білого: отак погано, а так добре. Щоб у дітей в житті були чіткі орієнтири поведінки: битися погано, поважати дорослих добре, зуби чистити 2 рази в день треба, втікати від мами на прогулянці не можна і т.п.
Щодо ЛГБТ - моє особисте відношення до цього явища - як до порушення психіки, до захворювання, що не потребує ізоляції від суспільства. Тобто я не засуджую, але це не значить, що поведінка цих людей має бути варіантом норми для моєї дитини.
Щодо усиновлення дітей одностатевими парами...хай краще 2 мами чи 2 тата, чим жодного.

Kosmonatka 6 декабря 2016, 13:18

Думаю, мультики практично не впливають на формування таких уявлень. Якою має бути жінка, а яким - чоловік, дитя бере із своєї сім'ї, та оточуючого середовища. тому осудливі статті - то пшик у повітря. Мультик чи казка - то просто мультик чи казка. Особливо мультик. Вони і не запам'ятовуються толком. А, взагалі, дитина має бачити, що буває по-різному. Адже хтось справді принца чекає. А жінка апріорі фізично слабкіша, так воно історично склалося. І навіть не лише тому, що тендітніша (дивно буде, якщо хтось стверджуватиме інше). А ще і тому, що вона фізично вразливіша. В неї мало того, що бувають критичні дні з перепадами настрою та болями у животі. В неї буває період вагітності, потім материнства з немовлям. І вона точно не може бути такою вільною та сильною, як чоловік. То післяродовий період, то лактація, то ще якісь слабкі сторони, які позбавляють її фізичної сили та зв'язують руки.

Lesia_Bookhunter 7 декабря 2016, 00:45

ці статті щодо Діснею, написані російськими журналістами на замовлення, і відео теж. у кожного з нас є своя голова на плечах, щоб ті статті фільтрувати. (тільки не подумайте, що я про політику)

Inna_Dinova 7 декабря 2016, 10:24

Так, згодна. Хоча, наскільки я бачу, переосмислення сімейних ціностей і гендерних ролей - це світова тенденція. Але як мама дівчинки, я все ж хотіла би, щоб у моєї доці у майбутньому був чоловік-джентельмен, готовий взяти відповідальність за сім*ю на себе.

Mylena 7 декабря 2016, 13:18

А вот я всегда относилась ровно к представителям ЛГБТ. Думала пусть себе люди живут и спят с теми, с кем хотят. Думала так, пока у меня не родился сын. Ну вот не хочу я, чтобы он спал с мужчинами. Можете кидать в меня тапками, но противоестественно это и противно. Хочу, чтобы семью завел, детей родил.
Лучше бы писали детские книги не о гомосексуализме (по мне это дикость), а о крепкой семье, о том, что заводить детей нужно осознанно, о безопасном сексе. Нужно пропагандировать обычные семьи, а не заниматься рекламой гомосексуализма.

Книги про інших

54 комментария