Дню української писемності присвячується:
Ти зовсім не це хочеш читати і чути:
Мову не знищують, її заставляють забути,
Мову не вбити, та можна зробити немодною:
Буква «Ї» дуже скоро може стати самотньою.
Не треба ходити далеко, глянь спершу на себе:
На якій мові комп’ютер працює в тебе?
А твій телефон? А соціальні мережі?
В Української замість просторів - межі.
Ну а в житті ти звісно спілкуєшся рідною,
Вважаєш її першою, кращою і необхідною?
А в інтернеті - тою, якою більшість?
Це що - різнобокість, слабкість чи дикість?
Більшість складається саме з таких, як ти:
Наберися сміливості і розітни мости!
Я повторятиму знову, знову і знову:
Налаштуй свій смартфон на українську мову.
Rosya 9 ноября 2016, 15:42
Зараз буде весело.
Melisenta 9 ноября 2016, 15:44
Та ну, не думаю)
Rosya 9 ноября 2016, 15:54
Трампом награються .Україна не скоро стане Україною.Хоча треба бути оптимістами.наші діти доводять .що не все втрачено.Слава нації.
Rosya 9 ноября 2016, 15:58 1
Дуже люблю О.ПОложинського.троха сумно"Як уже набридло чути знову і знову
Порожні балачки, пафосні розмови!
"Мова калинова"... "Пісня солов’їна"...
Ще трохи побалакаємо – зникне Україна!
Згубили культуру, забули історію,
Почуваємося зайдами на своїй території.
Віримо чужим, своїм не довіряємо,
Розводимо руками – маємо, що маємо!
Сьогодні братаємося, щоб завтра продати.
Кум іде на кума, брат іде на брата.
Національна ідея, як засіб спекуляції.
Здобули державу, втратили націю...
Коли ж у народу більше немає відваги,
Немає власної гордості, немає самоповаги,
Коли кожен за себе у своїй хаті скраю –
У такого народу і героїв немає!
Приспів:
Я не хочу бути героєм України –
Не цінує героїв моя країна!..
Подивіться на нього – він сьогодні в ударі!
Правда, без вишиванки та без шароварів...
Він – один серед тих, хто готовий до бою,
Серед тих, хто готовий стати героєм.
Він пройшов крізь вогонь, переплив через воду –
Все заради вітчизни, заради народу.
Із мільйонами інших він пішов воювати –
Усі полягли, а він лишився стояти.
Та одразу ж поглине пафосна лава,
Понавісять медалі, кричатимуть: "Слава!"...
Він житиме довго, він житиме дорого,
Але стане нашим внутрішнім ворогом.
А де ж ті, яких було закатовано,
Спалено, порубано, побито, репресовано?
Де ті, що життя віддали за своє –
Де вони є? Де вони є?!
Приспів
А насправді так просто змінити життя!
Просто вийти на вулицю, просто прибрати сміття,
Полюбити свою землю, свою рідну природу,
Відчути себе часткою єдиного народу.
Бо ми не безрідні, бо ми – українці!
Тож досить плювати в дідівські криниці,
Досить боятися вірити в краще,
А своє на чуже не міняти нізащо!
Спільнота розумних, міцних, незалежних,
Без "правобережних", без "лівобережних",
Добрих, привітних і незрадливих,
В усьому єдиних, в усьому щасливих.
Лиш уявіть, якою стане країна,
В якій кожна людина живе, як людина,
В якій все, що хороше, – значить і наше!..
Але поки, на жаль, все зовсім інакше...
Melisenta 9 ноября 2016, 16:02
Теж дуже люблю цей трек, дякую що розмістили його тут)
anna40 9 ноября 2016, 16:13 1
Мені дуже подобається спілкуватися рідною мовою, писати можу без проблем, але розмовляю не досконало, тому що з дитинства вважала рідною - російську, я з Запоріжжя, в школі вчилася на російській, вдома і з друзями теж, я згадую, що в нашій школі навіть було звільнення від уроку української мови для тих, хто переніс хворобу, як від фізкультури, це зараз я розумію, який це жахливий вчинок був з боку керівництва, а тоді , років 30 тому це було весело, не ходити на заняття.Зараз намагаюсь виправити ситуацію, іноді намагаюсь спілкуватися у вузькому колі, поки не навчусь красиво висловлюватись :-)
Rosya 9 ноября 2016, 20:48
Я ТЕЖ в російську школу ходила +Київ теж не україномовний здебільшого.ПОМИЛКИ не страшні .головне того прагнути..Все вийде.Ще Б.І АНТОНИЧ Росте Антонич і росте трава,
І зеленіють кучеряві вільхи.
Ой нахилися, нахилися тільки,
Почуєш найтайніші з всіх слова.
Дощем квітневим, весно, не тривож.
Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо?
Хто сипле листя – кусні скла на тебе?
У решето ловити хочеш дощ.
З всіх найдивніша мова гайова,
В рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі.
На вільхах місяць розклюють зозулі,
Росте Антонич і росте трава.
З всіх найдивніша мова гайова,
Росте Антонич і росте трава. (2 рядки – 2)
З всіх найдивніша мова гайова. (2)
Росте Антонич...
З всіх найдивніша мова гайова,
Росте Антонич і росте трава. (2 рядки – 4)
З всіх найдивніша мова гайова...