Важно знать

Право на землю: можливість отримати земельну ділянку є у кожного

Багато хто не знає, що згідно Конституції України та Земельного Кодексу України кожен громадянин України має право на отримання безкоштовної земельної ділянки. Процедура її отримання не проста, але досить реальна.

Згідно ст.121 Земельного Кодексу України (далі — “ЗК Украіни”), громадяни України мають право на безкоштовну передачу їм земельних ділянок, із фондів державної та комунальної власності, в таких розмірах:

для ведення власного сільського господарства – до 2 га землі,

для ведення садівництва – до 0,12 га землі,

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд:

в селах – до 0,25 га землі;

в селищах – до 0,15 га землі;

у містах – до 0,10 га землі;

для індивідуального дачного будівництва – до 0,10 га землі;

для будівництва гаражу – до 0,01 га землі;

для ведення фермерського господарства (у размірі земельної частки (пая) , визначеної для членів сільгосппідприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство).

При цьому ст.116 ЗК України уточнює, що передача земельних ділянок безкоштовно у власність громадян здійснюється один раз за кожним видом використання. Це значить, що кожен громадянин України має право зовсім безкоштовно отримати у свою приватну власність (приватизувати) шість земельних ділянок різного цільового призначення. Це можуть бути землі як у містах, селищах, інших населених пунктах, так і за їх межами (в залежності від цільового призначення).

Де можна отримати земельну ділянку?

Законом не обумовлена необхідність отримання земельної ділянки за місцем проживання. Тому отримати свою ділянку землі можна в будь-якій області України. Звісно, отримати «золоту» землю під Києвом з розряду фантастики. А ось ділянку в сільській місцевості –  доволі реально, хоча й досить нелегко.

Як оформити та подати заявку?

Загальна процедура безкоштовного отримання громадянами України земельних ділянок на підставі безкоштовної приватизації регулюється ст. 118, 151 ЗК України та включає в себе декілька етапів:

Подача заяви (ходатайства) до органу виконавчої влади або органу місцевого самоуправління (наприклад, в міськраду) про вибір місця розташування земельної ділянки, де вказується:

орієнтований розмір земельної ділянки,

його цільове призначення,

до нього додається мапа або графічний малюнок, на якому вказано місцезнаходження бажаної землі (нижче ми розповімо, як це зробити),

письмова згода користувача землею, завірена нотаріально (у випадку вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган місцевого самоуправління або орган виконавчої влади повинен зареєструвати заяву та направити її копію на розгляд до:

територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

органів містобудування та архітектури;

органів охорони культурної спадщини;

органів охорони навколишнього середовища;

санітарно-епідеміологічної служби;

територіальних органів виконавчої влади з питань лісного та/або водного господарства (за необхідністю; п. 7 ст. 151 ЗК України).

Ці заклади повинні надати висновки про можливість виділення земельної ділянки для цілей, вказаних у заяві, граничні розміри, площу земельної ділянки та умови її виділення.

2. Рішення органів виконавчої влади та місцевого самоуправління про приватизацію земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів (ч. 2 ст. 118 ЗК України).Через один календарний місяць у Вас на руках або позитивне рішення на розробку проекту землевпорядкування по відведенню земельної ділянки, або мотивована відмова.Влада може обґрунтувати відмову лише з однієї причини –  невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів та нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівельної документації.У випадку позитивного рішення громадянину надають дозвіл на розробку проекту приватизації земельної ділянки.

3. Розробка проекту відведення земельної ділянки – наступний етап. Для цього необхідно звернутися в землевпорядкувальну організацію, маючу відповідну ліцензію, з  якою заключається окремий договір. Цим договором визначаються умови й строки розробки проекту землеустрою з відведення земельної ділянки ( ч.7 ст. 118 ЗК України).Роботи проводяться на підставі Типового договору на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

4. Проект відведення земельної ділянки подається до Комісії з розгляду питань, пов’язаних із погодженням документації з землеустрою. Вона протягом трьох тижнів повинна надати відповідному органу виконавчої влади свій висновок: погодити проект або відмовити. Якщо документація проекту землеустрою підлягає обов’язковій державній експертизі, Комісія надає погоджений проект на експертизу відповідному органу земельних ресурсів. Вартість такого проекту, в залежності від організації-виконувача, становить 1-3 тис. грн. На підставі цієї документації після її утвердження у встановленому порядку вносяться відомості про земельну ділянку в Державний земельний кадастр (далі — “ДЗК”). З цього моменту земельна ділянка як об’єкт ДЗК вважається зареєстрованою.

5. Далі необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора із запитом про отримання Витягу із ДЗК. Державний кадастровий реєстратор – державний службовець, до компетенції якого входить внесення записів до ДЗК та видача витягів із нього.

Державні кадастрові реєстратори, як правило, знаходяться в приміщеннях територіальних органів земельних ресурсів. Для отримання Витягу із ДЗК заявник подає:

заяву встановленої форми;

документ про сплату послуг за надання Витягу із ДЗК.

Витяг із ДЗК видається протягом 10 робочих днів після подачі заяви на його видачу. Реєстрація земельної ділянки у ДЗК та отримання Витягу із ДЗК є платними послугами. Реквізити для сплати вказаних сум зазвичай розміщуються на стендах територіальних органів земельних ресурсів.

6. Після включееня відомостей про земельну ділянку в державний земельний кадастр та отримання в місцевому управлінні Держземагенства витягу із ДЗК, необхідно звернутися до місцевого органу Укрдержреєстру для реєстрації Вашого права на земельну ділянку.

Спочатку необхідно визначитися з місцевим органом Укрдержреєстру, в який необхідно звернутися при реєстрації. Адреси місцевих органів Укрдержреєстру, в які слід подавати доументи для реєстрації права власності на земельну ділянку, можна знайти на сайті Укрдержреєстру.

Далі необхідно підготувати наступний перелік документів для подаття в місцевий орган Укрдержреєстру:

Витяг із Державного земельного кадастру (ДЗК);

заява про реєстрацію права власності на земельну ділянку;

копія й оригінал паспорта заявника;

копія й оригінал ідентифікаційного номеру;

підтвердження плати за видачу виписки із Державного реєстру прав (120 грн.);

підтвердження плати держмита (119 грн.)

документ-підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (даріння, обміну й т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину та ін.);

довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально завірена, якщо від фізичної особи);

оригінал та копія паспорта, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.

Строк розгляду наданих державному реєстратору документів становить 5, в деяких випадках 14, робочих днів (не календарних!). По закінченні вказаного строку від державного реєстратора отримується свідоцтво із Державного реєстру прав або відмова в реєстрації прав (у випадку наявності формальних недоліків у наданій документації).

Після реєстрації свого права в Укрдержреєстрі Ви станете повноправним власником ділянки та зможете розпорядитися їм на власний розсуд (в тому числі, продати, подарувати, обміняти та ін.).

Як перевірити чи «вільна» земля?

Щоб перевірити землю на наявність або відсутність власника, достатньо написати запит до департаменту архітектури, містобудівництва та кадастру й додати до нього роздрукований знімок з GoogleMaps. У складі департаменту є служба, яка веде облік земель, будівель, інженерних мереж та доріг, яка, проаналізувавши архівні документи, дає відповідь. Варіантів може бути кілька: починаючи з того, що земля повністю вільна, і закінчуючи тим, що вона повністю оформлена.

Особливості та підводні камені, про які важливо пам’ятати

Право на безкоштовну приватизацію може бути використано громадянином лише один раз за кожним із шести вказаних вище видів використання ділянок (ч.4 ст. 116 ЗК України). Тобто , якщо людина отримала ділянку під будівництво, більше вона не може претендувати на ділянку під будівництво, але на інші види земельних ділянок – може.При цьому площа ділянки, яку приватизував громадянин, не має значення: якщо громадянин отримав 8 «соток» для будівництва житла в місті, він не має права вимагати від місцевої ради надати йому ще 2 «сотки» безкоштовно.

У випадку приватизації ділянки одним із подружжя, наприклад, інший втрачає право на безкоштовну приватизацію, але приватизовані ними ділянки вважаються їх сумісною власністю.

Вказані вище 6 випадків безкоштовної приватизації землі відносяться тільки до тих ситуацій, коли ділянка використовується для задоволення власних побутових потреб. Якщо ж мова йде про здійснення господарчої діяльності, то ЗК України передбачає безкоштовну приватизацію земельних ділянок лісового фонду площею до 5 га у складі фермерських, сільських та інших господарств. Тобто ніхто не має права безкоштовно приватизувати землі лісового фонду для будівництва індивідуального житла або дачі.

Також важливо пам’ятати, що Земельним кодексом встановлено максимальні розміри земельних ділянок, які можуть надаватися безкоштовно у власність, більшого розміру ділянку безкоштовно надати не можуть. Але менше – цілком.

Право на земельну ділянку має кожен  громадянин України. Але не варто забувати, що земельні ресурси є ресурсами обмеженими і невідновлюваними, тобто рано чи пізно вільна земля «закінчиться».

Дерзайте, ми віримо, що у Вас все вийде!

Разом — сила.