Від дідуся Миколая (привиди, огрики та інші дивні створіння)

Яскрава, надзвичайно повчальна, з правильним сюжетом, з терапевтичним ефектом, з красивими канонічними малюнками, і щоб побільше тексту, і щоб багато сторінок, і щоб без дурниць. Книга не повинна бути така, вона просто повинна бути. І так, так, ідеальна саме та, яка читається. І нехай у ній не буде пафосних ілюстрацій та вишуканих текстів, проте вона не лежатиме гордо на полиці, припадаючи респектабельним книжковим пилом - її нещадно експлуатуватимуть малі шкідники. Але до чого це я? :wink: Марго нещодавно мені видала: "Мам, не сумуй, у тебе теж буде Їздво", і погладила мене. І хоча в такому віці меркантильність у дітей зашкалює, приємно розуміти, що якісь інші відчуття зароджуються в їх маленьких душах.

Незабаром улюблене свято всіх дітлахів. Так, звісно, вони чекають подарунків і магії. Ми написали (маминою рукою) наш перший лист до Миколая. Замовлення більш, ніж матеріальне :rofl:: велика зелена черепаха, птеродактиль і...... юхххууу!!! книжечки про монстрів і привидів. Та хоч би про найбільш безглуздих створінь на світі, існування яких не виправдане бюджетом жодної кишені - головне, що дитина хоче читати. Хто переможе в холодній війні гаджетів і книг, залежить від багатьох факторів, зокрема від наполегливості батьків. До певного віку дитина не може розуміти, чи не любить вона книг, адже це ми обираємо місце, де їй здобувати інформацію. Часу в нас небагато, і, можливо, потім вона і не поповнить ряди бібліофілів, проте ніколи не забуде спільного часу, проведеного разом із батьками з книгою під пледиком. Хто мене зараз читає, переконаний у тому, що найкращий подарунок - це книга, бо так нас учили, тому обов'язково додасть до омріяного пакунка бодай одненьку книжечку. Наш книжковий спонсор був щедрий, тому до замовлення про монстрів і привидів додалися ще зовсім невартісні екземпляри з точки зору канонів літератури :rofl:. Ну і нехай, зате нам буде весело, чого усім і бажаю :grin:.

Серія книг про привида Лабана Інґер і Лассе Сандбергів (у нас поки не вся). "Малютка Лабан становится старшим братом" у нас була, тому на фото просто для демонстрації. Марго її дуже любить. Для любителів привидів напевно маст-хев. Історія одночасно весела і в міру страшна. На мою думку, це якраз відчуття страху правильного рівня (для вікової категорії 3+). Привиди милі, сюжет не моторошний.

Маргаритці дуже подобаються вуса батька-привида, каже, що то павук :rofl:.   

Ингер и Лассе Сандберг "Малютка Лабан. Привидение из королевского замка". Тут уже більше тексту.

Ингер и Лассе Сандберг "Малютка Лабан. Приключения в замке". Комікс, у якому зібрано кілька історій. Власне, я ще в роздумах, чи ця книга приїде під ялинку цього року.

Флавиа С. Драго "Густаво. Призрак, который стеснялся".

Крихітка якраз здобуває навички спілкування з іншими дітьми, тому назвемо "Густаво" побутовою книгою соціалізації привидів. Є деякі претензії до тексту, з яким я ознайомилася, але це не проблема. А цей неповторний мексиканський колорит, мммм.. - такого в нашій бібліотеці іще не було.

Наступні книги не про привидів, а про дивних котів і огриків.

Маргарита дуже любить читати про роботів, винаходи і різні диво-агрегати. Особливо популярні в нас книги про Бенні із червоною кнопкою, Вендела, відьмочку Вінні і робота, і навіть про Амфібію з кролячих історій. Тому під ялинкою буде ще одна книга про винахід татка Калле Котяуса. А винайшов він.... Робота-Риболова! Мушу додати, що риболовля і човни - це ще одне сильне захоплення в маленькому житті моєї донечки.

А ще одним із головних героїв є літаючий кіт Містері :boom:. Тому якщо ця книга не стане хітом, різдвяний дідусь дуже засмутиться :rofl:

Нинка Рейтту "Месси и Мистери. Кошачьи приключения". 

І ще одна книга. Одразу попереджаю людей із вишуканим смаком :sunglasses: - буде гиденько :rofl::rofl::rofl: Знайомтесь, огрики. Живуть на смітнику, їдять сміття, обожнюють запах гнилі. Уже собі уявляю, як ми читатимемо цю бяку-шмяку-воняку :rofl::rofl::rofl:. Малюнки мені сподобалися, а текст :thinking:? Та прикольний текст, ну нехай місцями і невисокохудожній. Буде нам на десерт :smiling_imp:. І здається, я розумію, чому діти в захваті від такого слова. А ви як вважаєте?

Эрхард Дитль "Огрики из Грязьбурга"