Ну шо, поїхали....
Минулого разу подорож в Карпати у нас була зіпсована хворобою, так що щось писати зовсім не було бажання.
Потрібно було повторити.
Туркомплекс у Ворохті (http://www.vorohta.com.ua) бронювала ще в серпні. Брали чотирьохмістний. Ціна тоді вийшла по 1 620 грн. за дорослого (знижка 10%, як вже постійним клієнтам) і 1 350 грн. з дитини (знижка 25% до 16 років).
Отже виїхали в суботу о шостіій ранку. Їхали по Житомирській трасі через Рівне (трохи зайвий кілометраж, але значно краща дорога).
Ще закортіло заїхати в Клєвань, подивитись на "Тунель кохання". Воно того варте.
Фото там шикарні виходять, навіть не можу вибрати кращі, щоб вам показати.
Побродили по "тунелю" і далі на Ворохту, через Дубно (там теж є на що подивитись, але залишили на наступний раз), Тернопіль, Івано-Франківськ, Яремче (там в " Пиріжковій хаті" шикарні пончики. Не змогли проїхати повз - заїхали до них о 21.00, з"їли два останніх, більше не було).
В туркомплекс потрапили близько десятої вечора. Там нас чекали. Тур починається в неділю і закінчується наступної суботи вранці. Але, якщо ви приїзджаєте своїм транспортом (з поїзда вони зустрічають у Тернополі, Франківську та Ворохті) то можна заселитись в суботу і виселитись в неділю.
Видали ключі і ми пішли селитись.
Все без зайвих понтів, чисто акуратно, є все необхідне. Номер на дві кімнати з санвузлом. В кожній телевізор і достатній набір меблів.
Наступного дня виспались, погуляли по Ворохті. Ввечері о 18.00 "пізній обід" з чудовою гуцульською кухнею і кухликом вина). Потім розважальна програма - вечір знойомств і ватра (вогнище) де можна поседіти-поспілкуватись.
А, ще треба було обрати та записатись на один з п"яти походів-екскурсій на завтра.
Погода була не ахті, пішов сніг.... Ми вирішити взяти обзорний на Буковель.
Уявляєте) і це у них вже не перший сніг..
Побродили там по буковелю, покатались на підйомниках, попили глітвейну.
Потім був Яблунецький перевал і обід в Колибі.
А далі Урочище Жанець і водоспад Гук. Наш водій довго вагався, іхати туди чи ні. Дорога там досить стрьомна, а на великому ікарусі, взагалі.... Але поїхали.
Довезли нас до частини дороги, а далі ще 3 км пішки. Ну шо вам сказать, специфічна мандрівка, але нам сподобалось.
буде, що згадати
Вирішили, що обовязково з"їздимо сюди самостійно в теплішу пору року.
Приїхали, нас смачно накормили і знову ввечері розважальна програма. Я туди вже не доповзла... А діти побігли танцювати)
Наступного дня сніданок і екскурсія в Верховину (неофіційна столиця Гуцульщини). Можна було ще у супер-активний похід на Говерлу піти.... (були серед відпочиваючих туркомплексу такі, що пішли)
У Верховині шикарні краєвиди, але чотири музеї (музей музичних інструментів, хата-газда, музей Івана Франка і музей фільму "Тіні забутих предків" ) пережити трохи нудно було.
Дітям сподобався музей музичних інструментів Івана Кумлика. Він приватний. Спочатку то все збирав батько, а після йог смерті займається донька. І розказувала, і грала, і навіть показувала як хустки вязать і на трембіті грати)
це трембіта
А це двір хазяйвів музею. Краєвиди..... Мені особливо отой балкон з гойдалкою сподобався. Сиділа б там годинами і на гори дивилась... І " пустть вєсь мір подождьот..."))
А ото маленький будиночок - це для діток збудовано, щоб грались.... Подобається мені їхнє відношення до життя)
Музей "Хата-газди" не фотографувала. У нас такі в Пирогово є.
Це біля музею фільму Тіні забутих предків.
ще
і ще
Потім ми ще швиденько пробіглись по місцевому Верховинському колоритному базарчику. Там, доречі, сувеніри вдвічі дешевші ніж на сувенірних ринках.
І додому (помітила, що номер в комплексі ми так ні називали, мабуть тому, що все якось затишно там і по-домашньому, не дивлячись на кількість народу).
Ввечері розважальна програма "Гуцульську сватання" (акторами виступають самі відпочиваючі).
На наступний день ми обрали екскурсію в Яремче.
Спочатку були Стежки Довбуша
Оце в чорненькому тулупчику, наша Галя - екскурсовод. Вона, мабуть, коли спить, теж говорить.... і так швидко-швидко).
маршрут "Стежками Олекси Довбуша" - 3 км (1.5 і 1.5 вниз)
Потім нас завезли в центри Яремчі. Хлопці пішли в вольєрне господарство диких звірів годувати
і на троні поседіти, бажання загадати
А ми з Владою по місту погуляли
Потім водоспад Пробій, сувенірний ринок (яку я там шикарну вишиванку бачила.... за 9 тис. грн....). Там ще є ресторан Карпати (все вручну вирізблене, памятка архітектури)
Наступного дня автобусні екскурсії нам вже набридли слєгка, да і погода вилюдніла - вирішили ми походити пішки.
Вибрали "Під мостами". Спочатку нас відвезли до Ворохтянського трампліну
Ну таке собі зрєліще... пічальне
Потім пройшлись по Ворохті до залізничної станції, сіли на дізель-поїзд (екзотика). Проїхали одну зупинку до наступного села і пішки лісом-полем назад.
У них там австро -угорці двісті років назад мостів-Віадуків набудували. Ось нам ці масти і показували
Пройшли 6 кілометрів і наприкінці маршруту нас чекав пікнік з дядьком, який на баяні грав і смачнючою гречаною кашею (мій Вовка сказав, що смачнішої каші він ще в житті не їв... ну це після шести кілометрів пішки по свіжому повітрю...)))
Ввечері "гуцульське весілля" з тими ж туристами-акторами, яких і вівторок сватали)
Ну і на останній день ми обрали мандрівку вздовж річки Прут.
Спочатку нас вивезли на болото. Як в казці...
Потім йшли лісом, збирали гриби і слухали байки про життя гуцулів
В деяких місцях переходи були досить стрьомні
А це підвісний міст, я з дитинства мріяла по такому пройтись. Мрія здійснилась)
Далі ввечері прощальна вечеря (і знову кухлик вина, класне воно таке там). І зранку в суботу ми вирушили на Закарпаття.
Їхали через Яблунецький перевал, Зустріли там земляків з Київської області (Баришівка) вони теж нп Закарпаття мандрували. Поспілкувались майже як родичі)))
Заїхали в Рахові на базар, купили папріки їхньої і копченого на дровах сала і м"яса (я такого ще зроду не їла).
Потім біля Хуста заїхали в Ізу (там в кожному дворі плетені з лози вироби продають) - український центр лозоплетіння.
І нарешті Мукачево. Весь день йшов дощ. Заселились в готель "Паланок". В замок вже не встигли. Трохи проїхались центром міста.
Вранці пішли до замку Паланок.
які милі діти, правда?
Далі вирушаємо до Чинандієво, там є санаторій "Карпати", який розташований на місці колишнього маєтку графів Шенборнів.
шкода, що всередині там майже нічого не залишолось
Пробіглись по замку (там ще парк шикарний, але краще по тепленькій погоді..) і вирушаємо далі на Львів.
Дорога чудова. Їдеш і насолоджуєшся. Зупинились на перевалі між Закарпатською і Львівською областями - там таке повітря, що не можна надихатись.
У Львові ми цього разу по-швидкому. Вовкі показали, він дуже просився (особливо в майстерню шоколаду)
"Копальня кави"
Біля "Дому Легенд"
"Золотий дукат" (Вовка гарячий шоколад не зацінив, Владі перепало дві порції). Ну, і кава там неперевершена
А це просто ще трохи Львова....
TANYA_VINOGRADOVA_ 25 октября 2015, 01:42
Просто супер! Від фото зі снігом Новим роком запахло!))) Чудові краєвиди і місця!
Таня, в чорному жилеті і в червоній хустині ти?))
Tanya_z 25 октября 2015, 11:10
ні, то хоробра жінка з нашої групи, що погодилась бути моделлю)
Mariia_k 25 октября 2015, 01:44
Неймовірно цікаво! Заздрю по доброму! Навіть чоловіку вголос прочитала ваш маршрут!
Anna_St 25 октября 2015, 02:08
Які знайомі місця! Як там гарно! Дуже хочу попасти туди взимку...
Lena_Lika 25 октября 2015, 09:15
супер! дуже гарні фотки і розповідь. Я по другому колу тепер буду всім показувати цей комплекс. Може і вдасться вирватися ))))
Tanya_z 25 октября 2015, 11:12
там класно, тільки треба було їхати на пару тижнів раніше (у мене з роботою нестиковка була). Але тоді ми б зиму в жовтні не побачили)
Irina__T 25 октября 2015, 09:39
клас!
LegoMama 25 октября 2015, 12:07
Таня, дуже гарно! краєвиди супер! тунель та міст вражають ) молодці, що вибрались! активний відпочинок виявився.
Tanya_z 25 октября 2015, 12:20
ага, єдине за що переживала, щоб не похворіли.
Krapka 25 октября 2015, 12:36
Обалдеть, как классно!!! Хочу в "туннель кохання"!! И на Жанець хочу, и на Буковель, и чтоб обязательно снег!!)))) И всеми тропинками хочу!! Аж слюни капают, так хочу!!! Чудесные фотки, и вы!! С отдыхом!!
Tanya_z 25 октября 2015, 14:13
Віка, я коли фотографувала, тебе згадувала. Там би ще спокійно побродити, щоб ніхто не смикав....
Krapka 25 октября 2015, 19:54
мммм, меня вспоминали!! приятно!))) Я тоже люблю спокойно бродить, одна, и чтоб никто не трогал)))
Galyusya 25 октября 2015, 12:37
Таняяаааа! Неймовірні місця, гарні фото! У Ворохті я не була, але, збираюсь там побувати, у Мукачевому, замку Паланок, санаторії Карпати, Рахові, Львові була, тепер хочу ще, дякую тобі за таку цікаву розповідь!
Tanya_z 25 октября 2015, 14:18
В самій Ворохті, крім мостів-віадуків, нічого особливого. Вона просто розташована зручно, на відстані 1-2 годин їзди до багатьох цікавих місць. Ну і пішохідні маршрути по горам там варті уваги.
SvetLana_Toys_Games 25 октября 2015, 15:08
Очень здорово!!! Спасибо за кусочек путешествия:)
Sophia_125 26 октября 2015, 00:39
боже, яка краса! на такому підвісному мості пройшо моє дитинство. розхитувались як могли, і ще дивились на швидку воду, тоді здавалось, що ти лешит.
ElenaBigMammy 7 февраля 2016, 22:30
Дякую за таку цікаву розповідь! Дуже екстремальний маршрут, але який пізнавальний! Дуже хочу у Карпати!!! Особливо на той балкончик з качелею!)))
Zosya 10 февраля 2016, 14:58
Потрясающая поездка! Такая насыщенная! Осенние Карпаты замораживают)
Аж самой захотелось свою поездку показать))
Zosya 10 февраля 2016, 15:04
Мост подвесной всегда меня и привлекал и страшил одновременно)). Где-то у Вики есть рассказ о нашей поездке в Каменец-Подольский, так там мостик через реку вообще без боковых дощечек, только трос натянут - ноги трясутся, руки держат, но идти надо!)))
Tanya_z 10 февраля 2016, 16:01
бр-р-р-р, я б по такому, хібащо ползком...