ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО
Ну скажи — хіба не фантастично
Ну скажи — хіба не фантастично,
Що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом,Небом вічним,
Я тебе зустрів і не зберіг!
Ти і я — це вічне, як і небо.
Доки мерехтітимуть світи,
Буду Я приходити до Тебе,
І до інших йтимутьГорді Ти.
Як це все буденно!Як це звично!
Скільки раз це бачила Земля!
Але ми з тобою...Ми не вічні,
Ми з тобою просто — ти і я...
І тому для мене так трагічно
Те, що ти чиясь, а не моя.
24.09.1962
EShvetz 15 августа 2016, 11:49 1
"Ти знаєш, що Ти людина, Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка Твоя - єдина, мука Твоя - єдина, очі Твої - одні.."
Rysia 15 августа 2016, 11:49 1
Василь СИМОНЕНКО
* * *
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
16.XI.1962
viola 15 августа 2016, 11:53
Виставте його у флешмоб на головну. Зворушливо....