Всю лірику срібної доби вже опубліковано, тому...

Тарасе, батьку підніми чоло

Поглянь на свою неньку Україну

Чимало зим і весен відгуло

І пил покрив прабатьківську руїну.

Кривавий пил.

О ні, не спали ми, 

Звивалися потоптані знамена

Хиталися підвалини тюрми

«Не вмерла ще», співали ми натхненно

Співали рано,

Обривав той спів

Багнет із нами викутої криці

Летіли кулі 

В марноблудство слів, 

І жерла нам дивилися в зіниці.

 

Комментарии

    Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

    Вернуться в Клуб