Один літній день ще однієї мами та її сім'ї

Всім привіт. Звуть мене Наталя, мені 25, маю прекрасного чоловіка Василя та доню Ангелінку. Живемо ми в селі  Буцин у власному будинку який іще будуємо, але недавно перебрались.І сьогодні хочу вам розповісти про один мій(і моєї сім’ї) літній день. Самий перший проснувся наш татко і поїхав на роботу, а так як було ще лише близько шостої ми з донею солодко спали. А о восьмій підйом уже у нашого ангелятка…

Ну звісно і у мами.   Собі в голові: «ПІДЙОМ!!!»...І швиденько Ангелінку на горшечок(привчаємось потихеньку), обняла, пригорнула, поцілувала….… побігла поставила  картопельку  варитись,  сама хутенько на вулицю(принесла кабачки, укропчик, цибульку з грядки) і назад.....доня уже плаче за мамою:  «Ангелінко, мама є»,…Вмились, зубки почистили і починаю застеляти ліжко, а доня  мамі допомагає  «читає» книжечку…на ліжку…далі в доні сніданок(намагаємось привчатись до самостійності;))

однак так мило дитя їсть тільки на фото…Поки доня так сказати «їсть», я знаючи, що скоро приїде чоловік(так як сьогодні мав лишитись на вихідний, щоб провести воду до будинку) сама не снідаю.  … ага, лікер вчора вечорком почала варити  треба процідити і  доварити:А Ангелінка вже біля мене і просить: «Мамо, на двоик, на двоик!!!» Ну хіба ж ти відмовиш маляті?!Одягнули штанятка, взулись і пішли: пофоткались в квітах, погрались у пісочку, знайшли подорожник для «вави» (доня вчора сильно порізала пальчик).

А потім пішли вибирати огірочки. Ангелінка дуже любить це заняття і мамі допомагає. Я шукаю огірочки, а вона кожного  старанно складає в миску. Врожай невеликий, але для нас досить:) Ми ще ж зовсім молоді хазяї, тільки починаєм…:)

І знову йдем в будинок, тато наш має(нарешті! ) приїхати снідати. Я знову все грію, ставлю на стіл.Доня дивиться мультик:)  ..півхвилини…Поснідали, з столу прибрала. Огірочки замочую. Штанята  перу. Посуд мию…Далі йдемо з Ангелінкою кормити наших кроликів(поки я робила фото один кролик втік, я за ним ще довго бігала, а впіймала його доня:)))  і допомагати нашому татові вести воду:)))

Ось так далеко і глибоко йому прийшлось копати лопатою…А в донечки  прийшов час обіду та сну…    (тільки не так то все швидко просто буває як на фото;)))Поки моє Ангелятко спить в мами наполеонівські плани(огірки, кабачки, прибирання, обід…)Так, обробила і перемотала ранку, обрізала дитині нігті, переклала в ліжечко. Сфоткала себе;) Покормила поросят.Прийшов мій коханий чоловік (його на  роботу викликають): «де мої робочі штани? Ти їх зашила?»   -«-зараз зашию, поки ти поїсиш»…швиденько вибираю ті на яких роботи поменше (а штанів зібралось уже 5), за 2хвилинки віддаю…Чоловік поїхав, а настрій зіпсувався:(    Сідаю зашивати решту... Ух! нарешті приступлю до своїх планів, а Ангеліна  каже «мам»…Люблю свою доню!)Обнімашки, цілувашки, ігри, книжки…і зайчик мій хоче перекусити…Мама тим часом завершує свій лікер.  І ми їдемо гуляти, заходимо в гості до нашого дідуся, перевіряємо врожай кабачків:)))Повертаємось додому, поки Ангелінка забавилась в піску намагаюсь вирвати часник, після приходу помічниці , йдемо в будинок… а на вулиці жара( в нас 29)..Поки Ангеліна дивиться свій мультик мама приступає до огірків…І вуаля (легко і швидко:)))А тим часом повернувся наш тато з роботи і знову приступив до води. Допомагати прийшов і дідусь.А ми з донею їдемо в магазин.  Доні - морозиво, хлопцям – пиво, мамі – оцет і олія   :D))

Тоді доня –   гратись в піску, мама - копати картопельку на вечерю (начистила з помічничею швидко)Пішли купатись, вечеряти, книжки читати, казки говорити…При цьому ще й хлопцям вечерю готувати… Хлопці прийшли пізно...(що для мене досить добре, так як доню сьогодні вкладала аж 2 години!)  Наша скромна вечеря...

Ось такий видався  цей літній деньок 11.07.2016р