Не моу вставить ролик, поэтому просто ссылка http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=7zMtEbSALpY
Жодних мотузок-загороджень, хитромудрих вітрин і непривітних бабусьок з фразами "ближче до картин не підходьте". У Музеї Ханенків нову виставку гравюр показують тільки у ракурсі "close look", щоб роздивитися все. І детально :)
"Таємниці старих дощок" зробили з колекції музею. Графіки у Ханенків багато. Але через музейні норми, довго гравюри не можна показувати. Папір руйнується під впливом світла, через перепади температури вицвітають фарби. Тому більшу частину часу вони мають "відпочивати" у музейних фондах. Навіть при тому, що виставки графіки в Музеї Ханенків проходять, мало не щороку, багато гравюр з цієї виставки не виставлялися ніколи. Наприклад, це роботи Альбрехта Дюрера, кияни їх ще не бачили.
Дюрер першим придумав випускати гравюри серіями. І саме він зробив ксилографію (мистецтво гравюр) високим мистецтвом.
Альбрехт Дюрер "Зустріч Марії та Єлизавети"
Обов'язково роздивіться "Немезіду" Дюрера. По-перше, будете вражені тонкістю передачі альпіського пейзажу. По-друге, тут богиня правосуддя, яку в Римі ще називали Фортуна, зображена у незвичному амплуа. Немезіда на кулі ширяє над землею, а в руках у неї, замість звичайного атрибута правосуддя - терезів, вуздечка і кубок. Така інтерпретація Немезіди выдсилаэ до однієї з латинських поем флорентійського поета Анджело Поліціано. Саме він описує богиню з вуздечкою для зарозумілих людей і кубком для гідних. Дюрер як раз у той час був у Венеції, поема Поліціано вийшла друком. Можливо, Альбрехт планував зробити цей твір ілюстрацією до віршів.
Альбрехт Дюрер "Немезіда"
А от з гравюр Рембрандта - обов'язково подивіться "Велике розп'яття", його допрацьовували вже після смерті художника його учні. Але подали тоді це як останню прижиттєву роботу маестро. Тільки через 170 років, лабораторна експертиза встановили по стану фарби, що це фізично було неможливо.
"Петро та Іван біля дверей храму" - остання гравюра Рембрандта на біблійний сюжет. Після неї художник прожив ще 15 років, але до цієї теми він більше не повертався. А в своєму щоденнику написав, що ця робота і сюжет змінили його ставлення до людських стосунків.
"Петро та Іван біля дверей храму"
Ще на "Таємницях старих дощок" побачите перші мапи європейських міст та ранні німецькі ксилографії (гравюри по дереву).