Мы дочку отдали в школу в 6,5 лет, дочка с маленького возраста все очень быстро хватает и запоминает. В школу шли читая по слогам и математику частично знала .... на подгот. курсы не ходили, занимались самостоятельно. В конце учебного года детки в школе писали самостоятельные работы, по которым проверяют успеваемость ребенка в школе, дочка написали самостоятельные на 12 баллов. Мы не жалем! Если ребенок хочет пойти в школу, сообразительный, отдавайте не пожалеете, все что не знали до школы подтяните и догоните в течении учебного года, главное попасть к нормальному классному руководителю!
Я дочку хочу отдать в 7,4.не хочу ее заранее нагружать и сама еще год отдохну.в этой ситуации главную роль решает моральная готовность.в шесть онни все могут читать и писать.но морально не готовы.поэтому не спешим.
Дівчатка, здавайте своїх діток в 7 років якщо виходить!!! Зі свого досвіду раджу!!! Віддала синульку в 6 рочків в школу, тягнемо все, стараємось, але дуже важко нам все давалось навіть уявити не можете.Не послухала в свій час розумну людину, яка говорила не віддавати у 6 років, тепер зробила висновок, але пізно((( З донькою так вже не буде, здам в 7 років. Так що на своєму гіркому досвіді пораджу продовжити дитині дитинство!!! Тому що коли потрібно задачі робити, а дитя не награлось машинками це дуже важко!!!
Ось в цьому питанні помітила цікаву тенденцію- чим молодша мама, тим раніше вона хоче віддати дитину до дитячого садка та , згодом, школи, тут спрацьовує саме бажання вихвалятися тим, що от у мене вже школяр. Такі мами мріють швидше вийти з декрета ( сама така була, знаю, за 2 першими дітьми, ледь кидала годувати вже рвалася на роботу і була крайнє нещасною, через те, що не пускали.) Свого старшого віддала в 7 років до школи, через мамині аргументи, що я була шестирічкою і вони натерпілися від мене, дай Боже, може ця ідея мені і не сподобалася, але мамі суперечить не стала. Зараз я стара мама, свою найбільшу любов народила майже в 33 роки, я досиділася в декреті понад 3 роки до того , що мене звільнили, бо мене брав жах, лиш від того, що думала про розлуку з його високістю. Готова коршуном нападати на тих, хто лише висловлює припущення про похід нашого принца до садка. В школу- звичайно ж у сім. Пояснення цього всього просте- хочу ловити кожну мить його дитинства, бо школа- це вже інший етап, той, коли мама стає менш потрібною, мені важливо, щоб дитина досхочу награлася, морально та фізично окріпла і я була готова відпустити його від себе. Рік тому спорила з своїм родичем щодо походу його дитини в 1 клас в 6 років, той мені заявив, що я, не пустивіши дитину в школу з його однолітками, зробила з нього дебіла. Може воно й так, але мій "дебіл" 4 роки грамоти приносив, з дошки пошани не вибував, а його "розумному" ради дати не можуть, вчитися не хоче, став агресивним, поведінка не керована ( ніхто ж не врахував те, що дитина мала проблеми та ще в 4 роки не розмовляла, а в 6 вже подула в 1 клас). Ось так воно буває.
Цього року моя донька піде в школу в 5 років, 6 їй виповниться в кінці грудня. В 4,9 пішла на підготовку в нульовку- це був майже експеримент, готова була забрати її будь-якоі миті і наступного року давати вдруге в нульовку) Але їй так сподобалося, пише, рахує, пробує читати не гірше за діток, які майже на півтора роки старші. Три уроки зранку( до 11 год) дитинство не заберуть( все встигає))), а програма буде важкою, і в 6, і в 7) Хіба обов'язково щоб дитина мала всі 12-тки? Мудра мама сама зможе " розгрузити" програму, не заставляючи дитину вчити весь об'єм інформації, що пропонується в школі. Але згідна, що все залежить від дитини)
Лана 22 мая 2016, 19:59
Мы дочку отдали в школу в 6,5 лет, дочка с маленького возраста все очень быстро хватает и запоминает. В школу шли читая по слогам и математику частично знала .... на подгот. курсы не ходили, занимались самостоятельно. В конце учебного года детки в школе писали самостоятельные работы, по которым проверяют успеваемость ребенка в школе, дочка написали самостоятельные на 12 баллов. Мы не жалем! Если ребенок хочет пойти в школу, сообразительный, отдавайте не пожалеете, все что не знали до школы подтяните и догоните в течении учебного года, главное попасть к нормальному классному руководителю!
vikag 22 мая 2016, 21:37
Я дочку хочу отдать в 7,4.не хочу ее заранее нагружать и сама еще год отдохну.в этой ситуации главную роль решает моральная готовность.в шесть онни все могут читать и писать.но морально не готовы.поэтому не спешим.
Milochka_tochka 22 мая 2016, 22:33
Дівчатка, здавайте своїх діток в 7 років якщо виходить!!! Зі свого досвіду раджу!!! Віддала синульку в 6 рочків в школу, тягнемо все, стараємось, але дуже важко нам все давалось навіть уявити не можете.Не послухала в свій час розумну людину, яка говорила не віддавати у 6 років, тепер зробила висновок, але пізно((( З донькою так вже не буде, здам в 7 років. Так що на своєму гіркому досвіді пораджу продовжити дитині дитинство!!! Тому що коли потрібно задачі робити, а дитя не награлось машинками це дуже важко!!!
qwer25 22 мая 2016, 22:51
Ведите своих детей в 7 лет в школу.но не раньше,,,не травмируйте своих детей.и не забирайте у них детство,,,
liya35 22 мая 2016, 23:19
Ось в цьому питанні помітила цікаву тенденцію- чим молодша мама, тим раніше вона хоче віддати дитину до дитячого садка та , згодом, школи, тут спрацьовує саме бажання вихвалятися тим, що от у мене вже школяр. Такі мами мріють швидше вийти з декрета ( сама така була, знаю, за 2 першими дітьми, ледь кидала годувати вже рвалася на роботу і була крайнє нещасною, через те, що не пускали.) Свого старшого віддала в 7 років до школи, через мамині аргументи, що я була шестирічкою і вони натерпілися від мене, дай Боже, може ця ідея мені і не сподобалася, але мамі суперечить не стала. Зараз я стара мама, свою найбільшу любов народила майже в 33 роки, я досиділася в декреті понад 3 роки до того , що мене звільнили, бо мене брав жах, лиш від того, що думала про розлуку з його високістю. Готова коршуном нападати на тих, хто лише висловлює припущення про похід нашого принца до садка. В школу- звичайно ж у сім. Пояснення цього всього просте- хочу ловити кожну мить його дитинства, бо школа- це вже інший етап, той, коли мама стає менш потрібною, мені важливо, щоб дитина досхочу награлася, морально та фізично окріпла і я була готова відпустити його від себе. Рік тому спорила з своїм родичем щодо походу його дитини в 1 клас в 6 років, той мені заявив, що я, не пустивіши дитину в школу з його однолітками, зробила з нього дебіла. Може воно й так, але мій "дебіл" 4 роки грамоти приносив, з дошки пошани не вибував, а його "розумному" ради дати не можуть, вчитися не хоче, став агресивним, поведінка не керована ( ніхто ж не врахував те, що дитина мала проблеми та ще в 4 роки не розмовляла, а в 6 вже подула в 1 клас). Ось так воно буває.
Kytasuk 22 мая 2016, 23:43
Цього року моя донька піде в школу в 5 років, 6 їй виповниться в кінці грудня. В 4,9 пішла на підготовку в нульовку- це був майже експеримент, готова була забрати її будь-якоі миті і наступного року давати вдруге в нульовку) Але їй так сподобалося, пише, рахує, пробує читати не гірше за діток, які майже на півтора роки старші. Три уроки зранку( до 11 год) дитинство не заберуть( все встигає))), а програма буде важкою, і в 6, і в 7) Хіба обов'язково щоб дитина мала всі 12-тки? Мудра мама сама зможе " розгрузити" програму, не заставляючи дитину вчити весь об'єм інформації, що пропонується в школі. Але згідна, що все залежить від дитини)