Встретила в фейсбук- гениально написано:heart_eyes::
Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році. В купе першої кляси швидкого потягу Львів – Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць.
Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова велася навколо різних проблем і тем. Нарешті заговорили про мови – чия краща, котрій з них належить світове майбутнє.
Першим заговорив англієць:
– Англія країна великих завойовників і мореплавців, які рознесли славу англійської мови по всьому світі. Англійська мова – мова Шекспіра, Байрона, Дікенса, Ньютона та інших великих літераторів і вчених.
– Ні в якому разі, – гордовито заявив німець. – Німецька мова – це мова двох великих імперій – Великої Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера, Гегеля. Канта, Вагнера, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова мас світове значення.
Італієць усміхнувся і тихо промовив:
– Панове, ви обидва помиляєтеся. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання, а про кохання мріє кожен. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Дайте, Бокаччо, Петрарки, лібретто знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні, Доніцетті. Тому італійській мові належить бути провідною у світі.
Українець довго думав і нарешті промовив:
– Ви ж по суті нічого не сказали про багатство і можливості ваших мов. Чи могли б ви написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з тої самої літери?
– Ні. ні, ні! Це ж неможливо, – відповіли англієць, німець та італієць.
– На ваших мовах неможливо, а нашою – просто. Назвіть якусь літеру, – звернувся він до німця.
– Нехай буде П – сказав той.
– Добре. Оповідання буде називатися.
Перший поцілунок
Популярному перемишлянському поетові Павлові Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення:
Приїздіть, пане Павле,- писав поважний правитель повіту Полікарп
Паскевич,-погостюєте, повеселитесь . Пан Павло поспішив, прибувши першим потягом. Підгорецький палац Паскевічів привітно прийняв приїжджого поета.
Потім під їхали поважні персони – приятелі Паскевичів… Посадили пана Павла поряд панночки – премилої Поліни. Поговорили про політику, погоду. Пан Павло прочитав підібрані пречудові поезії. Панна Поліна програла прекрасні полонези Понятовського, прелюд Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку. Прийшла пора пообідати.
Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пільзенське пиво. Принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливкою, пироги, підсмажені плецки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок.
Почувши приємну повноту, пан Павло подумав про панночку. Панна Поліна попросила прогулятися по Підгорецькому парку, помилуватися природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмелілому поетові. Походили, погуляли.
…Порослий папороттю предавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п янило принадними пахощами. Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися.
Почувся перший поцілунок: прощай парубоче привілля, пора поетові приймакувати!
В купе пролунали оплески. Всі визнали: милозвучна, багата українська мова буде жити вічно поміж інших мов світу.
Зазнайкуватий німець ніяк не міг визнати своєї поразки.
– Ну а коли б я назвав іншу літеру? – заявив він. – Ну, наприклад, літеру С !
– Я на своїй мові можу укласти не лише оповідання, але й навіть вірш, де всі слова будуть починатися на С .
Якщо Ваша ласка, прошу послухати.
Самітний сад
Сонно сипляться сніжинки,
Струмінь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад
Сріблом стеляться сніжинки
Спить самітній сонний сад…
Сипле, стелить сад самітній
Сірий смуток – срібний сніг,
Сумно стогне сонний струмінь
Серце слуха скорбний сміх
Серед саду страх сіріє.
Сад солодкий спокій снить.
– Геніально! Незрівнянно! – вигукнули англієць й італієць.
Потім усі замовкли. Говорити не було потреби.
Панас Столярчук, професор (Українська думка , Лондон)
Natura 6 февраля 2020, 20:11 13
Я знаю как минимум ещё один язык, на котором это можно провернуть..
mammi 7 февраля 2020, 10:06 5
Мне на этом другом языке такое произведение припомнилось)))
Однажды осенью отец Онуфрий очнулся, опохмелился оставшимися огурчиками, отрезвел, оделся, оставил опочивальню, отслужил обедню, окрестил отрока. Отвинтил, открутил, откупорил, отхлебнул — опьянел опять. Отведал окрошки, откушал орешков, отпробовал осетринки, окорочков, окуньков, оладушек, овощей — объевшийся отец отобедал основательно.
Отдохнув, отец Онуфрий отправился осматривать окрестности Онежского озера. Обойдя оврагом огороженный от овец овин, он основательно остолбенел. Обитательница окрестной окраины, обнаженная отроковица Ольга осторожно отмывала опыленные одежды около отдаленной осиновой опушки.
Озаренные огнями осени Онежские озера! Оправив оловянный ободок огромных очков, овдовевший отец Онуфрий обстоятельно оглядел оную отуманившую очи особу. Окстись, отче, окаянный опутал!
— О, Ольга! Околдовала, обольстила... обласкай одинокого отшельника! — ораторствовал онежский орел, охваченный огнем отец Онуфрий.
— Отойдите, отец Онуфрий! Оторву окаянный отросток! — отвечала ошарашенная Ольга.
— Отдайся! Осчастливлю! — околдовывал обуреваемый охальник.
— Ого? Охотно! Однако обязан оплатить оное, — обдумав, ответствовала обаятельная отроковица.
— Озолочу, осыплю охапками ожерелий! Обещаю отары овец, ондатровые одежды! — обманывал Ольгу одержимый.
— Отрадно, отче! Отлично, обдумаем-обсудим, — обрадовалась она.
Отец Онуфрий обаял, обнял, обвил, обхватил... Ольга обмякла, обворожительно опрокинулась, отчаянно отдалась... Однако, окончив оплодотворение, отдышавшийся отец отказался оплачивать обещанное.
— Облысевший, ожиревший, обнищавший остолоп! Обесславил, обездолил, ограбил одинокую овечку! Отдавай обещанную ондатру, оборотень окаянный! Одичавший осел! Обсчитал, обчистил, обесчестил! Ослеплю, отравлю, оцарапаю, ославлю! — озверела Ольга.
— Очумела, озорница? Отвали отсюда, — отрешенно отмахнулся от Ольги остывший отец Онуфрий.
Обиженная, опозоренная, ожесточившая отроковица огрела отца Онуфрия опасным оружием — огромной осиновой оглоблей. Ослабев, ошеломленный Онуфрий оступился, омертвел, обрушился оземь. Отмстившая Ольга обмылась, отерлась, обсохла, обулась, оделась. Отроковица озабоченно обыскала окровавленного отца Онуфрия, ощупала онучи, обшарила отвороты, однако отменно осерчала, обнаружив остывшие остатки онуфриевого обеда.
Ох... Оплетенные осоками онежские омуты... Огромный одухотворенный океан обхватил, обмыл, обласкал останки отца Онуфрия...
Natura 7 февраля 2020, 10:35 3
Да) я читала не раз похожее, как то и не думала,что это такой повод для гордости))
mammi 7 февраля 2020, 10:39
Согласна)
Natura 6 февраля 2020, 20:12 7
Хорошо что их представителя не было в вагоне, а то точно до драки дошло
Sanechka 6 февраля 2020, 22:01 1
Точно))
boret 6 февраля 2020, 20:36 1
:clap:
pinklink 6 февраля 2020, 21:20 1
:thumbsup:
Olguniia 6 февраля 2020, 21:29 15
Яка чудова українська мова!
Це не слова - мелодія душі...
Прегарна, мелодійна і казкова
Її почуєш навіть у тиші...
Автор: Невідомий.
XTRAIL 6 февраля 2020, 22:22 2
гарно звучить)
bear13 8 февраля 2020, 15:39
пишатися- укр. мовою, не гордитися
XTRAIL 9 февраля 2020, 01:12 1
та ви що? а поняття "синонім" вам знайоме?
bear13 9 февраля 2020, 08:20 1
Перепрошую, дякую, що збагатили мою лексику. Просто не вживають цей варіант у нас .Завжди лише варіанти від пишатися.
dyspet4er 7 февраля 2020, 07:09 1
Забавно, пафоса много в предистории
Комментарий удалён
Zolotkoia 7 февраля 2020, 10:20 4
Это точно.
Прекрасной характеристикой этой истории будет цитата: "главный смысл украинства или украинской национальной идеи— гордиться гордостью. " Так и тут, хоть что-то за уши притянуть,чтоб погордиться... А по сути— пусто.
Комментарий удалён
katia_smail 7 февраля 2020, 08:51
Клас :muscle::thumbsup:
vvalush 7 февраля 2020, 15:15
:clap::clap::clap::clap::clap:
Marinka_B 7 февраля 2020, 15:56
Мне нравится, классно). Читала и на русском такое давно, нравятся оба варианта. Интересно, реально такое нельзя провернуть на другом языке? Жаль что я не знаю ещё парочку, чтоб убедиться)