Щоденник читача, 7 р. Ч.2

1. "Бруно дорослішає. Що варто знати про дозрівання", Урбіно.

Коли замовляла влітку, не знала, що вона настільки хороша. Хлопчик Бруно - низенький порівняно своїх одноліток, і переживає, чи виросте ще? Навіть його сестричка різко перегнала у рості, а в нього ростуть лише ступні. Бруно  з батьками відвідує дитячого лікаря, який пояснює йому, що відбувається з його тілом і від чого залежить зростання. І так від 10 до 13 років - 4 консультації та детальний, але доступний саме на цей вік опис особливостей у вигляді діалогу дорослих з Бруно і розповідей самого Бруно. Книга дуже допомагає дітям і батькам поговорити один з одним без сорому, з цікавістю і повагою до власного тіла. Це не може не сподобатись! Ніяких незручних моментів, незважаючи на те, що там і про яєчка, і про пеніс. Це - частини тіла, стадії дозрівання, і вони показані дуже, як би сказати... абсолютно "єстєствєнно". І що з кожним хлопчиком таке відбувається, це нормально і навіть круто.

 Звичайно, діти побачили на обкладинці, що є ще й про Мію - сестру Бруно, і захотіли. Бо "я ж хочу знати, як там у дічаток", - сказав старший. Показую лише Бруно.  Книги невеличкі, але якість у них прекрасна.

2. Велика книга «Чому?», вид-во "Рідна мова".Цю прехорошу енциклопедію прислали нам у дарунок від видавництва. Я її давно і сильно хотіла, бачила в ній ідеальну для нас енциклопедію, примірялась до покупки, вона ж недешева. Хотіла саме збірку, бо є окремо видані частини. А тут така приємність!

Кольорова, повно відповідей на різноманітні "чому?", повно тем, про які ми й не здогадувались - справді цікава для дітей, які полюбляють дізнаватися різні факти. У нас такий старший, і  книга йому чудово підходить для самостійного читання.  Та і я ,коли беру, довго не можу відірватись.Фоткати можна довго, сторінок багато - 496, гарний друк, хороші сторінки.

3. "Мій братик Мумія і золотий скарабей", Т.Ментен, "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА".

Тут вже її точно оглядали і хвалили, тому лише в кількох словах. Мабуть, ніхто не розчарувався). Це саме те, що і треба читати дітям у віці 6-10 років - цікава, динамічна історія, сюжет захоплює, дружба й вірність присутні, горизонти пізнань розширяються, хороший, зрозумілий дітям гумор. Все під однією обкладинкою). Писали раніше, що вона смішна. Я так не можу сказати. Є моменти, які тебе посміхають і навіть більше. Але це не гумористична книга. Вона просто крута). Ми з чоловіком читали дітям її по черзі - по розділу, а самі переказували один одному). Вже є в магазинах  продовження і, можливо, буде ще.

4. Серія "Шкільна бібліотека", Ранок.

"Казки про все на світі", С.Дерманський, 112 с., збірка "Пані Будьласка та вуйко Пампулько", О.Сенатович, 160 с.

Давно дивилась на серію, і от вже перша пара в нас і прочитана не по разу.Книги варті своїх грошей. Невеликі, обкладинка м'яка, недорогі й вмісткі. Сподобалось усе - оповідання й вірші, пречудові автори. Будемо добирати серію далі. Можливо, теж хтось дивився на них і вагався, тепер зрозуміє, треба їм чи ні.

5. "Лесеві історії. Експериментуй і дізнавайся", Юля Смаль, ВСЛ.

Шикарна книга про науку, експерименти, атоми, реакції й світ! Ми маємо підбірку наукових книг та книг з експериментами - ця ні разу не плагіат, не повтор, класна подача - діти пізнають світ і все це "розповідають" читачам, розділи закінчуються детальними інструкціями до експериментів. Дуже-дуже раджу, якщо дитина таким цікавиться. Наймолодший герой - дошкільнятко. Так що з 5-6  можна починати. Ну і якість-оформлення на висоті.

6. "Знайомтесь: детектив Нишпорка. Нові клопоти детектива Нишпорки", Ґжеґож Касдепке, ВД "Школа".

Книга-"перевертень", 2-в-1, від відомого дитячого письменника-гумориста. Кожна повість складається з оповідань, які не пов'язані між собою, просто пронумеровані як "історія перша" ітд та об'єднані в цикл. Зовсім короткі оповідання, дитина в 6-7 може читати самостійно. В кожній історії є загадка та підказка, тому відповідь має дати вже сама дитина, що і робить цю книгу особливою. Моїм дуже сподобалась, відгадують залюбки. Над дечим треба й подумати.

7. "Майя та її мами", Л.Денисенко, вид-во "Видавництво".

Книга про те, які ми різні, про те, які різні родини, яке різне батьківство, яке різне дитинство... Книга про нас і про толерантність, про поавгу і дружбу, про прийняття інших і себе такими, які ми є. Одна із найпотрібніших в родині з дітьми. Ми читаємо з сином по черзі, і попутно обговорюємо та роздумуємо, бо в нього виникає просто безліч запитань. Буває, він понурюється в роздуми надовго, і лише згодом готовий читати далі. Книга, якій дякуєш за те, що вона є. Діти з пробірки, батьки по скайпу, неповна родина, нетрадиційна родина, циганська сім'я, кримсько-татарська... Моноброва, сирітство, всиновлення...Я не знаю, як би ми це все обговорювали без неї.

8. "Джмеленя та володарка злиднів", "Джмеленя та Канікульне озеро", Галина і Тарас Микитчаки, вид-во "Теза".

В серії 4 книги, маємо дві. Така собі містична фантастика, написана легко і читається чудово як на вік 5-7 (орієнтація на старшого). Першу дітям читав чоловік, я чула якісь обривки та обговорення дітьми, і мені вона видалась аж занадто містичною і  на 7 наче таке рано - забагато містики на квадратний сантиметр (там і слов'янська міфологія, і вуду)...Та діти вислухали наче із задоволенням і принесли другу. Друга цікава). Події відбуваються у Львові, там проблеми з мером і сміттям) Нічого не нагадує? Хороша, сподобалась). Цікава, життєва, казкова. Дітям у повісті 6-8 років, здається.

9. "Чудове Чудовисько", трилогія, Сашко Дерманський, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.

Бімба!!! Трилогія в процесі, поки що дочитуємо першу, але точно знаю, що не відірвемось до кінця. Прегарна мова, цікавезний сюжет, події тримають в легкій напрузі, цікавість не спадає ні на мить.  Мумія та Чудовисько, мабуть, наші художні фаворити цьогоріч.

Дівчинка Соня раптом стає другом Чудовиську. Його родичі в шоці й паніці, накладають на нього "єпітімію", якщо все виконає - то таки нехай, буде прощений та отримає дозвіл на дружбу з людськими дітьми. Чудовисько залишається серед людей, ходить із Сонею до школи в один клас, замість портфеля в нього самовар, а те що він величезний, мохнатий і рожевий у фіолетову крапочку- та то нічого, то буває). Він полюбляє медяники і розплачується за них у шкільному буфеті пластиліновими баранцями. Тому і в шкільний журнал записаний як Чу Пластиліненко. А ще -  вірний друг.

(По секрету: там навіть вампір є, і трохи крові в баночках, хоча повість дуже добра)).

Така от більшість прочитаних цього  року книг (не рахуючи перечитаного по колу  не забутого старого).