Текст скопирую:
Коли літо приходить, гаряча пора,І на сірому камені плавиться тінь,Коли дзвінко кричить на смітниках дітвора,Говорити, ходити і думати лінь.
Коли сонце розжарене над містом висить,І від чаду машин кругом іде голова.Я згадаю прохолодних озер блакитьКуди їздив колись старенький трамвай.
Повези мене туди, де природа сама,Повези мене за місто, де асфальту нема.Повези мене туди, де зелена трава,Повези, повези... о-о, старенький трамвай.
А відпустка у жовтні, а там і зима,Я стараюсь не дивитись на засмаглих дівчат.Ні морозива, ні пива, бо води нема,Як ті люди живуть в республиці Чад?
А я хочу в Антарктиду, хоч би на мить,Ледве ноги волочу, очі піт залива.Знов згадаю про холодних озер блакить,Куди їздив колись старенький трамвай.
Повези мене туди, де природа сама,Повези мене за місто, де асфальту нема.Повези мене туди, де зелена трава,Повези, повези...
Повези мене туди, де природа сама,Повези мене за місто, де асфальту нема.Повези мене туди, де зелена трава,Повези, повези... о-о, старенький трамвай.
***
Жарища +34, плавится и асфальт и мозг...
SVAMA 21 июня 2019, 18:57
Днепр-то же самое.Только ощущение,что мозг первым начинает плавиться.И просвета не видно.
Allunya 21 июня 2019, 20:01
Вот бы на море, быстренько на трамвайчике))
Xxaaa 21 июня 2019, 21:29
Та можно и не на море, а к чистому водоему - речке, озеру -на природу, дальше от раскаленного города
Allunya 21 июня 2019, 21:30
Не, я не люблю речки и озера, меня там комары едят(((
А на море такой воздух - надышаться не могу)
Dominika77 28 июня 2019, 17:19
Спасибо )) вспомнила эту песню :grinning: