Похвалюся та про мовний розвиток

Прийшли сьогодні оцінки тестів з мови та математики.

Я писала трішки про тести раніше. Це незалежне тестування, яке не впливає на академічну успішність учня, але дозволяє оцінити прогрес, поставити цілі, з'ясувати готовність до вивчення нового матеріалу. Також це тестування дозволяє оцінити роботу школи та вчителів.

Сьогодні в особистому кабінеті нарешті з'явилися бали з математики! Звісно, я ще чекаю паперового варіанту з перцинтилями, графіками і всім ішим. Не знаю чи дочекаюся, для мене вся ця катавасія все ще "новинка", раніше було "інакше". "Чисті" бали можна подивитися уже.

Чисті бали тішать :) Усюди високий результат.

Покажу як виглядають оцінки в особистому кабінеті. Максимально можливий бал - 4.

Мова

Математика

Я вважаю результати хорошими, незважаючи на стресовий рік. Ура!

Далі надто довгий текст про мовний розвиток. Кого що болить, як то кажуть. Сміливо можна тут зупинятися, не продовжувати читати, особливо якщо ця тема вас не цікавить.

_____

Якщо раптом хтось переживає як діти адаптуються, чи є проблеми з мовою, подивіться на оцінки з мови. Це те, де ми, як батьки, не вклали практично нічого.

Син в 3 роки не говорив ні однією мовою. Його словниковий запас нараховував потрібні 10 слів включаючи "ау", "мяв"... Що цілком і повністю задовольняло одного з кращих педіатрів, яких ми змогли знайти.

В 4.5 роки його мовний розвиток був, я не знаю як це сказати, але у висновках фахівців проскакувало щось на зразок першого перцинтилю! Новий педіатр під тиском дав направлення до логопеда.

Корекційний клас, школа, перші книжечки, у яких я нічого не розуміла (і взагалі дивакуваті якісь вони, на мій погляд), але ми сиділи та витріщалися у ці книжечки обов'язкові 20 хв на день. Бо вчителька, яка зустріла нас у бібліотеці, сказала: "Читайте ці! Не можете прочитати - дивіться". Чесно, кажучи, прочитати ми їх могли, а витріщался тому, що а 40-50 сторінок книжки там було від сили 10 слів, з них більша частина - вигуки. Зате повторювалися  слова часто, писалися різними шрифтами і з'являлися зненацька :)

195 сторінок слова Drive) У різних варіаціях. Таким був наш К-клас.

1 і 2 клас були різними) Вчили переважно слова. Кожен день ми писали списки з 20 слів, таким було домашнє завдання. Наприкінці тижня тест. Також 1 і 2 клас ознаменувався розмірковуваннями чи має речення сенс. Син дивився на речення і робив висновок чи правильно воно написане на основі цього аморфного "чи є сенс?" Це стосувалося всього, неправильно вжитого займенника чи артикля, переставлення членів речення. Я досі не розумію сенсу цього сенсу :), але результат був! Речення він будує правильно.

Потім, у класі третьому (син уже після першого класу перемістився в 80 перцинтиль з мовного розвитку,) ми з ним писали твори. Це було важко, адже моя мова погана і недостатня, щоб навчити дитину. Я пояснювала як писати, вмовляла хоча б на три речення, він писав, тато увечері перевіряв. Цей рік творів дома і віршів у школі дався нам важко, але писати йому стало легше. До слова, у школі, в цей час, вони дійсно писали вірші. Не обов'язково римовані, переважно різні хоку. Але самостійно, ніяких завдань додому. Думаю це теж допомогло.

Четвертий клас! Це був клас під кодовою назвою "морозиво-ріжок" (якщо говорити про мовний розвиток)

Пам'ятаю добре цей базовий текст про грозу, оскільки пояснювала сину, що основна ідея аж ніяк "гроза небезпечна", як вказано у першому реченні та підтримується у другому. Розповідала наскільки важливо уважно читати і аналізувати текст.

Цілий 5 клас (цей рік) син у школі писав твори і аналітику. Абсолютно і повністю сам. Максимум, що знала я, це текст або напрям (історичний чи науковий) над яким він працює. Ще бачила результати і примітки вчителя. Десь страждає логіка, десь не розкрито "причина-наслідок" і т.п. Потім все переписувалося, зважаючи на рекомендації вчителя, знову ж таки самостійно у школі. Домашніх завдань цього року дійсно не було! Дома ми нічого не писали.

І ось результат! Досить високі бали з мови! Максимально можлива оцінка (бали можна набрати більші). Мій внесок, на мій погляд, мінімальний. Особливо порівнюючиз тим, що роблять українські батьки. Я не вчила його читати, більше того, я його і говорити не змогла навчити! Всього лиш пильно слідкувала, щоб кожного дня читалося не менше 20 хв.  Інколи писала з ним твори, інколи працювала над моментами, які, на мій погляд, здавалося, що потрібно підтянути. Все інше зробила школа.

Дитина з першого перцинтилю та поодинокого "мявкання" у той час як "усі три-річки уже давно говорили складнопідрядними реченнями" перейшла у 80-й (не всі "нейтів" сюди потрапляють), говорить, пише і читає на достатньо високому рівні. Це все без медикаментозного втручання, лише логопед, робота школи і трохи моя підтримка, як мами. Просто, щоб не пустити на самотік.

Тому можу сміливо казати. Не бійтеся за мову. Навіть без допомоги батьків, мову "витягне" школа.