Мило ручної роботи – досить популярна зараз сфера хенд-мейду, однак не всі його готують якісно – хтось використовує дитяче мило, хтось – свинячий жир, хтось – дешеву ефірну олію. А от ми нещодавно запросили на чашечку кави Марину Бабич – дівчину, котра відбирає для свого мила тільки якісні інгредієнти, сама збирає та сушить квіти і вчить інших любити мило. Далі – пряма мова.
Створювати мило я почала нещодавно – перед Новим роком, коли вирішила зробити святкові подарунки своїм друзям. Перше моє мило було зроблене із дитячого: я його натерла, переварила, додала ягоди годжі, квіти, хвою. Одному із друзів сподобалося це мило, він попросив приготувати йому ще. Для цього мила я вже замовила спеціальну основу, але за два дні її вже не було – від радості я всю її одразу використала.
Потім мені захотілося створити цю основу самостійно: я читала інформацію в інтернеті, виписувала кожен інгредієнт, вивчала складники, і виявилося, що натуральна основа зовсім такою не є. Такий варіант не підходив, адже я хотіла створити повністю натуральний продукт. Бабуся мені розповідала, що колись одяг прали за допомогою попелу, тож я розуміла, що зробити повністю натуральне мило реально. Так і виникло мило "Амелі", назване на честь моєї донечки.
Поки що я працюю у своїй домашній лабораторії – на кухні (ред. – сміється), де я собі обладнала маленький куточок. Процес підготовки кухні до створення мила займає годину: потрібно все ретельно вимити, вичистити. Після того, як кухня чиста, потрібно одягнути окуляри, рукавички і захисну маску і можна переходити до створення.
Сам процес виготовлення мила займає 5 годин: спочатку проводиться хімічний процес, потім процес омилення, потім мило вариться у духовці, додаються масла, ягоди, квіти, потім воно розливається у формочки і застигає. Це гарячий спосіб створення мила. Холодний спосіб передбачає хімічний процес і "настоювання" мила протягом 2 місяців – так воно дозріває, наче вино чи сир. Але велика кількість замовлень поки що не дає мені можливості готувати все своє мило так, тому 70% моїх мил – це мила, виготовлені гарячим способом.
Інгредієнти до своїх мил я замовляю в інтернеті та купую за кордоном (до прикладу, кокосове молоко чи кокосові вершки). Я намагаюся додавати до своєї продукції тільки якісні, натуральні інгредієнти – мені хочеться працювати з ними і хочеться, щоб мило допомагало людям.
Для мила я використовую нерафіновані масла – вони найбільш якісні. Основним інгредієнтом мил "Амелі" є кокосове масло, котре пом’якшує шкіру і дуже добре піниться. Використовую ще масло какао, масло ши (каріте), масло абрикосових кісточок, оливкову олію, масло виноградних кісточок, пальмоядерне масло (масло плодів пальми) тощо, а варю його переважно на молоці (кип’ячене і заморожене козяче молоко), відварах трав та соках. Часто я до мила додаю різні трави, квіти, зернятка. Їх я збираю сама – спочатку ходжу горами в пошуках, потім висушую їх на балконі чи у книгах. Тільки так я можу бути впевнена, що в додаю до мила чисті квіти і трави.
Усі рецепти мила створюю самостійно. Я не прихильник стандартних композицій інгредієнтів – постійно щось змінюю, додаю, переробляю. Лягаючи спати, я ще годину у напівсні обдумовую, яке б створити мило, який запах пасуватиме до якого, що б додати. Буває таке, що композиція інгредієнтів та ароматів мені насниться.
Щодо цін, то вони в мене невисокі, я намагаюся робити якісне мило за прийнятну ціну. Зараз я поки що на стадії знайомлення людей із милом, бо не всі знають, що це: для багатьох мило – це просто засіб для миття рук. Більшість надає перевагу гелям для душу, котрі містять у собі масу шкідливих інгредієнтів, в деяких навіть містяться компоненти, що викликають рак шкіри. Виробникам такої продукції важлива пахучість, кольоровість і здатність швидко пінитися, а про натуральність і корисність мало хто дбає. Я часто даю людям пробники мила чи шампуню безкоштовно – щоб вони спробували на собі, зрозуміли, що це таке, полюбили мило так, як люблю його я.
В асортименті "Амелі" не тільки мило: є шампунь, на стадії розробки кондиціонер для волосся. А ще є тверде крем-молочко – майже магічна річ, яка на 100% складається із масел. Під час контакту із водою тверда гідрофільна плитка стає молочком, яке просто потрібно нанести на вологе тіло і трішки почекати – воно неймовірно зволожує і пом’якшує шкіру. Крем-молочко підходить для тіл, волосся і обличчя, навіть знімає макіяж, можна наносити як на вологе, так і на сухе тіло.
Шкіра – це річ індивідуальна, часто я вже сама підбираю масло клієнтові, дивлячись і питаючи про його шкіру. Купити засіб для догляду за тілом і волоссям – це не так просто, це не просто "купив і помився", тут треба добре подумати, догодити своїй шкірі.
Поки що я не встигаю створити і вести власний блог, бо майже весь свій час проводжу із дитиною, а коли у мене з’являються дві вільні години – я варю мило. А взагалі, я маю намір відкрити власний магазинчик-майстерню. Мило для мене – це не робота, задоволення чи просто заробіток, це вже переросло у стиль життя.
Катя Брижань
Фото Маріана Логойди та із особистого архіву Марини
Контакти 0505051379 Марина Бабич
Olga_S 18 июля 2015, 13:43
Добавила к себе.
Хочу такое мыло.
Alla29 18 июля 2015, 14:21
Классно!
Сколько труда вкладывает эта девушка!)
Tanjushka 18 июля 2015, 14:26
і мені хочеться спробувати варити мило, а от часу, на жаль, поки немає...