Час летить...

Після насиченого дня,  вклавши меншу донечку спати, я падаю в ліжко. Одіялко накриває мене , немов пухка хмаринка, яка моментально стає теплою. Я втикаюсь носом  і відчуваю як мене "заколисує". Ще мить і я в "обіймах Морфея". Всю цю ідилію порушує волохата "ведмежа лапа" чоловіка, яка  погладжує мій живіт. Я  , зціпивши зуби,  стримую себе щоб не стусанути милого в бік. "Якого милого, я ж майже заснула?! " - проноситься в моїй голові. Я намагаюсь максимально покривлятись в темряві, поки милий не бачить, щоб все своє розчарування  через обірваний сон, не виказати. Своє невдоволення я виказувати люблю, але сьогодні не той вечір. Та і ситуацію розряджає веселий стрибок старшої донечки. З розгону. В наше ліжко. Манюня голосно регочеться, обіймає мене і чоловіка. "Розкажи казочку !" - потягуючим голоском просить малеча. "Ні, киця , нам пора спати  і ти йди в своє ліжко" - каже тато доні. "Але ж Мааам, - маля починає йти в атаку - ну я хочу полежати з вами". "Ну нехай полежить - сонно тягну я - вона ще ж маленька." "Ага, маленька , ти що, хочеш щоб вона з нами засинала до двадцяти років? "- суворо каже милий." А от так не буде" - заявляю я -" от побачиш. А знаєш, можливо ти ще цього не зрозумів, але зараз найщасливіший період нашого життя. Пройде час і ми зі сльозами на очах будемо згадувати всі ці моменти. Ти розумієш, що більше так не буде як зараз. Час летить. Вони ростуть . І в один момент донечка вже не попросить полежати біля нас і розказати їй казку. Незнаю як тобі, а для мене це найдорожче зараз. Час, проведений з ними. І в старості ми будемо жити цими спогадами. Так давай зараз зробимо все можливе, щоб спогади були щасливими." Чоловік замовк.Мить подумавши, почав розказувати казку про рукавичку. Маленька принцеса була вже в" обіймах Морфея  ". А я посміхалась в темряві  від насолоди одним з найщасливіших моментів свого життя.  

Цінуйте моменти проведені з найріднішими. :heart:

 

 

 

 

Темы: Виховання і психологія

24 комментария

  • amantis 12 ноября 2018, 22:14 4

    так мило и душевно))
    истина.

  • Divashka 13 ноября 2018, 15:53 1

    Дякую.

  • amantis 13 ноября 2018, 16:01

    И вам спасибо))

  • maksim 12 ноября 2018, 22:16 1

    Все так и есть. Надо ценить . Вы красиво написали.

  • Divashka 13 ноября 2018, 15:55 1

    Дякую. Та почала цінувати як старша донечка почала підростати. Як була маленька я не задумувалась про час. Аяк почала підростати я піймала себе на думці що дуже сумую за тим часом коли вона була немовлятком. А через кілька років сумуватиму за теперішнім часом. Тому насолоджуюсь.

  • Комментарий удалён

  • Kristina1907 12 ноября 2018, 22:31

    Дуже дякую за таке відкриття. Поділитися своїми почуттями з усім світом це дуже хоробро

  • Divashka 13 ноября 2018, 15:55

    І вам дякую!

  • lapysiia 12 ноября 2018, 22:34 4

    У нас було навпаки,я привчала сина окремо спати а папа тягнув до нас,він і зараз під приводом разом подивитися футбол любить щоб малий спав біля нього в залі.
    Час дуже летить,саме вложувала сина(6 років) ніби і виріс уже а ще така малявочка,не хочеться його балувати бо ж мужик росте але ж так хочеться взяти на руки і ще побавити,постійно тіскати та обіймати його,хоча синочок дуже любить обійматися і ніжитися але я розумію що це ще не на довго.
    А взагалі то в нас папа більше переживає-малий уві сні кашляне і папа уже біжить туди,встає вкривати вночі,а якщо кашляне двічі підряд то сидить біля малого або переносить до нас.Іноді здається що чоловік родив а не я,більшість мами прив"язані до дітей а в нас навпаки,хоча й син більше любить з папою гуляти чи чимось займатися але я не ображаюся ні капельки бо це ж моі найрідніші хлопці тай інтересів у них більше спільних))))))

  • OLGADIDI 12 ноября 2018, 23:51

    У меня муж -квочка:) дочка спит в своей кроватке, но она приставлена со стороны мужа. Пробовала я возле дочки спать - не могу, не высыпаюсь. Или высыпаюсь, но муж пол ночи перепрыгивает через меня, укрывает ночью дочку, и утром мне высказывает - я еще через тебя прыгаю ! :)

  • Divashka 13 ноября 2018, 15:56

    Весело в вас) :grin:

  • MARINA_ZELENSKAYA 12 ноября 2018, 22:50

    Спасибо! Детки так быстро растут...

  • Divashka 13 ноября 2018, 15:57

    І вам дякую! Це точно що швидко. Буває, не встигаєш за ними...

  • Girl_spring 12 ноября 2018, 22:59 1

    Дуже гарно написали)) Часто в метушні дня,ми забуваємо про найголовніше)

  • Divashka 13 ноября 2018, 15:58

    Дякую. Повністю згодна з вами.

  • Mrinskaya_Mariia 13 ноября 2018, 09:09

    Я тоже не люблю когда засыпаю , а муж или спрашивает что-то или приставать начинает.... а так хочется спать и так сладко было ....

  • Divashka 13 ноября 2018, 15:58

    Я думала що я одна така :grin: виходить що ні)

  • Girl_spring 13 ноября 2018, 16:26

    І я до вас))) теж не люблю ,коли мене в такий момент турбують. ..

  • Oxanashka 13 ноября 2018, 09:57

    Як мило, дякую Вам за те що я поринула у свої спогади, коли моє мишинятко було маленьке...А зараз моє маленьке мишинятко під 2 метри зрістом, з першим пушком під носом і грубим голоском)))

  • Divashka 13 ноября 2018, 15:59

    Ого-го) :grin: нас це також колись чекає)

  • megera 13 ноября 2018, 15:16

    Це Ваш текст? Мило. Але... Чоловік також хоче уваги, бо потім- біда.(

  • Divashka 13 ноября 2018, 16:00

    Так це мій текст) :grin: на рахунок чоловіка - згодна, практикувалося таке) точно що біда. Але і я не залізна. Буває так замотуюсь що мимоволі засинаю перша за дітей.

  • megera 13 ноября 2018, 16:12

    Я не можу раніше, меншій 9 місяців).

  • lyalya 13 ноября 2018, 15:46

    Классно написано и правильно)

  • Divashka 13 ноября 2018, 16:00

    Дякую!

Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Вернуться в Клуб