Я щаслива мама… Я багатодітна мама! В мене 5 діток, всіх люблю, за всіх переживаю, про всіх завжди думаю… Хоча з цих п’ятьох – четверо похресників, і моя донечка.
Хрещеник № 1 – Мені 19, Я киянка, вперше їду в Миколаїв, де маю стати перед Богом з 2-х місячним синочком на руках моєї подруги. Хвилююсь страшенно.Відповідальність.Гордість.Щастя. Почуття переповнюють серце, хочу побачити подружку яку не бачила 6 міс. Подружка… Моя улюблена Танюшка! Подругами ми стали коли вступали до Університета Шевченка, я приїхала з мамою по екзаменаційний лист, і в черзі ми розговорилися з дівинокою, яка приїхала з Миколаєва вступати до Києва, нікого тут не маючи, наперекір своїм батькам. Мені стало шкода, я не могла уявити, як це в 17 років, вона тут одна. Ми з мамою переглянулися і в той же вечір забрали її до нас. Папа вийшов зустріти її на зупинку, приніс сумку і сказав : « ну, що ж будь як вдома». Ось так, просто ми взяли до себе додому незнайому дівчину, ми не брали з неї грошей, ми не брали від неї продуктів, мої батьки ставилися до неї , як до рідної. Я будучи однією дитиною в сім'ї, страшенно зраділа,що в мене з’явилася сестра! Ми разом готувалися до іспитів, разом не спали по ночам, разом готували їжу, разом говорили про хлопців… все разом… Вирішальний день іспитів. Я студентка, а моя Танюшка ні… Але вона проходить в Лінгвістичний університет, а ще через 2 роки стає мамою! І ось я Хрещена мама маленького Ярославчика, біленького янголятка, маленького сонечка, якому вже 10 років, і який і досі всім говорить, що в нього дві мамочки, мама Таня і мама Галюся!!!
Хрещеник № 2 – Мені 19 – осінь. Я Хрещена!!! Хвалюся всім в універі, показую всім солоденького Ярослава, пишаюсь страшенно. Враз розмову перериває дзвінок, моя троюрідна сестра, яку я не бачила з весни з дня її весілля, гукає мене до себе в гості. Я звісно їду до неї! І тут вона з округлим животиком виходить до мене і посміхається « Привіт моя майбутня кумушка». Так вдруге через місяць я стала хрещеною маленького Дмитрика. За якого напереживалася страшенно, дуже хворобливий був у нас малюк! А зараз красунчик, улюбленець однокласниць.
Хрещениця № 3 - Мені 26 лежу на збереженні в 3 пологовому срок 12 тижнів. В палату заходить новенька сусідка, а нас лежить 5 дівчат з маленькими сроками і різними проблемами. ЇЇ ліжко біля мого, вона кладе речі, посміхається, вітається. Мені вона нагадує переполохану пташку, яка не знає, що робити, куди бігти, я заспокоюю її, втішаю, кажу, щоб не хвилювалася, що в нас все буде ок, і що ми всі виносимо наших діток! Танюшка чудова людина, як з’ясувалося, моя людина. Близька по духу, близька по поглядам… Я лежу біля вікна, Танюша посередені, а біля стіни лежить, дівчина Наташа, в якої еко-двійня, і яку ми з Танюшою просто виходжували, вона не могла навіть встати, важко зберігалися її малятка. Але слава Богу ми стали мамами, всю вагітність ми втрьох бачилися, зідзвонювалися і підтримували одна одну. І врешті решт Танюша покликала мене в Хрещені, а чоловіка Наташі в хрещеного – і ми стали хрещеними батьками чудової, гарнюньої дівчинки Кірочки, на момент хрестин Кіри, моїй донечці Дарусі було 3 міс.
Хрщениця № 4 – Мені 27. Я живу своєю доцькою, кожну хвилинку тішуся, що в нас росте таке чудо! Ще одна моя троюрідна сестричка зве мене кумою, я погоджуюся, і вчетверте стаю хрещеною маленької Євгешки, яка страшенно мене любить, і яку я теж дуже люблю!!!!
Не забувайте своїх Хрещеників!!! Похресники – це ваші діти перед Богом!!!
toffee 23 февраля 2016, 20:20
Як ви все нжіно та тепло написали! Це так гарно, що ви такі близькі! В мне і в чоловіка не так добре склалось з похресниками. Нас запросили люди з якими ми спілкуватись не частіше як раз на п'ять років. Чомусь в нас не було й думки відмовити їм. Лише на день народження діток бачимось і то нема про що говорити, різні життя просто ((
Likashot 23 февраля 2016, 20:30
От і в мене так((. Краще було б відмовити тоді. Менше гріху було б(((
Irinamama 23 февраля 2016, 20:21
Не забываем:)каждый вечер молюсь:)У меня двое-Лена(уже сама стала мамой.малышке месяц и Мишка-самый умный мальчик на свете.у него Дцп.но он такой молодец!!!!ему 3годика:)он лежал в кювезе рядом с моим сыном.так за два месяца мы стали одной семьей и меня позвали крес.мамой:)
NathaliaYa 23 февраля 2016, 20:25
Галина,Ви така відкрита, проста і добра що Вас вистачить ще на кілька похресників! У мене є така подруга, у неї теж дуже багато і всі її звуть і звуть)
Kamila 23 февраля 2016, 20:33
Какой теплый и душевный пост)) всем вашим крестникам очень повезло с второй мамой)) Жаль,что у нас не так((
Lifeline 23 февраля 2016, 21:27
Мене теж не кличуть, я сама іду. Вперто, бо я маю обов'язок перед дитиною в Богом.
Комментарий удалён
Madre86 23 февраля 2016, 21:44
шкода, що так:((((((((
Eugenia_K 23 февраля 2016, 21:00
Очень интересно и душевного пишите, вам можно эссе в журналах писать, хорошо получается. И чувствуется, что человек вы хороший!
Varver 23 февраля 2016, 21:24
Так тепло написали)) здоровья вам и вашим деткам!
Akelina 23 февраля 2016, 23:12
Побільше б таких хрещених мам, як Ви...
TashkA_MAMA 23 февраля 2016, 23:50
счастья, здоровья и благополучия Вам и Вашим Деткам!!! У Вас ОГРОМНОЕ сердце, приумножайте в нем Любовь!!! Восхищаюсь Вами!!!
Dobriana 24 февраля 2016, 09:41
У моєї куми, здається, 10 похресників) Ій тільки 27 років, я думаю, буде ще багато. Ось така багатодітна мама)))) Правда до кожного на день народження на їздить, та ні про кого не забуває. Завжди в церкві молиться за кожного. Старшій, здається, вже 16 років. Так тим, хто постарше-100грн на рахунок на день народження. Це, звичайно, добре)))) Та уявляю, які це витрати, коли в сім'ї лиш чоловік працює, а вона в декреті... У мене лише двоє, у чоловіка теж. Та я хочу ще)))
Madre86 24 февраля 2016, 09:43
і я хочу теж ще:)