Я прилечу коли розтане сніг, Коли прокинуться у лузі верболози, Коли веселка сяде на поріг, А промінь сонця твої витре сльози.
Коли струмочком загуде весна, А у садочку сяде хрущ на грушу, Коли пташина пісня голосна Твою холодну обігріє душу.
Коли наморене твоє серцебиття Засне в молитві, як пташа́ в кубельці, Коли розбудить тихий сон дитя, Рубці журби загладивши на серці.
Я прилечу, лиш зацвіте каштан, Лиш вільний вітер загуляє в полі, Лишень зберуться друзі на Майдан, Лиш запалають смолоскипи волі.
Я прилечу, і обійму весь світ, І землю застелю пташиним пухом, І пригорну тебе, і дам тобі одвіт Чому ж я відлетів небесним духом.
Ти не дивуйся - буде саме так! Все так і станеться - я добре Бога знаю, Бо йде весна, а то - про мене знак, Ти лиш впізнай мене. А я тебе впізнаю!
20.02.2016р.
Anechka 21 февраля 2016, 09:45
Аж мурашки по коже
Green_Mango 21 февраля 2016, 14:19
+++++ очень красиво! Спасибо!
Rain_Season 21 февраля 2016, 09:47
Василь Ковтун/ Українська сучасна поезія/
Могут, правда? Смешанные чувства и радостно и грустно...
ylyanka 21 февраля 2016, 09:51
Дуже сильний вірш....скільки ще хоробрих синів буде відходити в вічність?.....
Natutka 21 февраля 2016, 10:40
+
Stella_ra 21 февраля 2016, 09:53
пасиб красиво.
KarambOlechka 21 февраля 2016, 10:06
Очень красивый и трогательный стих...
Marianna_ 21 февраля 2016, 10:25
справді,аж мурашки по шкірі і сльози на очах(
Marianalov 21 февраля 2016, 10:36
Дуже гарний вірш.Вічна їм память.
sneguro4ka 21 февраля 2016, 14:39
дуже гарно...сльози...спомини...мені на згадку завжди приходять Мальви
Заснули мальви коло хати,
Їх місяць вийшов колихати.
І тільки мати не засне,
Мати не засне, –
Жде вона мене.
Приспів:
О, мамо рідна, ти мене не жди,
Мені в наш дім ніколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла
І кров’ю зацвіла.
Не плач, не плач, бо ти вже не одна,
Багато мальв насіяла війна.
Вони шепочуть для тебе восени:
"Засни, засни, засни, засни..."
У матерів є любі діти,
А у моєї – тільки квіти.
Самотні квіти під вікном,
Квіти під вікном
Заснули вже давно.
Приспів
Як сонце зійде – вийди на поріг,
І люди схиляться тобі до ніг.
Пройдися полем – мальви буйних лук
Торкнуться твоїх рук.
Життя – як пісня, що не віддзвенить.
Я в мальві знов для тебе буду жить.
Якщо ж я ласку не встигла принести –
Прости, прости, прости, прости.
дуже сумно..............
дуже шкода....
шкода, якщо все дарма...
Nataliya_pokupatel 21 февраля 2016, 15:59
Перечитала все плачу, сколько еще лучших сыновей уйдет ?
Как будто затянувшийся сон, хочется проснутся, а у нас в стране все хорошо.
YuliyaD 21 февраля 2016, 23:49
++дуже зворушливо...
Ilatan 22 февраля 2016, 00:09
Мурашки по шкірі.....Вічна Пам"ять....