Улюблені українські ілюстратори

Спочатку думала, що буде невеличкий пост, та виявилось, що в мене багато улюблених українських художників-ілюстраторів і не всі про них знають чи пам’ятають.

А ще більшість проілюстрованих ними книжок у мене у тонкому форматі від видавництв «Веселка», «Преса України, «Богдан»… Тому ось така велика компанія назбиралась. Оминула всім відомих Владислава Єрка, Катерину Штанко, Оксану Булу, а ще Дашу Ракову і Надію Дойчеву-Бут, які мені дуже подобаються, але книжок з їх малюнками поки що не маю. Книжок с малюнками Каті Слонової в мене немає, але мені надзвичайно імпонує її художній стиль. Цього року на «Книжковому Арсеналі» «Видавництво Старого Лева» представить трохи дивну книгу із її ілюстраціями https://starylev.com.ua/mox-nox

Почну із класиків дитячої ілюстрації. У першу чергу маю згадати Валентину Мельниченко, чиї малюнки мають точно всі пам’ятати із дитинства (якщо ви народились десь у 80-их роках). Нажаль, у мене не має ні її «Червоної шапочки, ні «Кривенької качечки». Є урізана версія «Рукавички», яку ще можна придбати в «Веселці» і збірник колискових.  Про художницю дуже мало інформації, а хотілося би знати дещо про її творчість.

Малюнки Миколи Пшінки запам’ятала із оформленні твору Пушкіна «Казка про золотого півника»,потім моя бібліотека доповнилась «Казками Індії». Коротка біографія художника, художнього редактора видавництва «Веселка»,  є на сторінках Вікіпедії.

Микола Стороженко займався здебільшого монументальним живописом (його картини можна побачити у музеях), та є в нього і декілька робіт із книжкової графіки.

Адель Гілевич відома як ілюстратор дитячих книжок у 1960-1980-ті роки для видавництва «Веселка». У мене дуже гарні спомини про її малюнки до «Ясоччиної книжки» Наталі Забіли (1976). Дуже б хотіла знайти саме цю книгу. Випадково в «Веселці» придбала казку «Колосок» із її ілюстраціями.

Найіменитіший серед ілюстраторів старшого покоління – Володимир Голозубов. У 1971 році за книжку «Два півники» Володимир Голозубов отримав премію «Золоте яблуко» — нагороду Міжнародної виставки дитячої ілюстрації в Братиславі, у 1977 році — бронзову медаль міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» в Лейпцигу. Про нього, напевно, найбільше написано у Вікіпедії.

Геннадий Кузнецов ілюстрував як дитячі книжки, так і втори наукової фантастики. Хімерність, фанастичність  - наскрізна тема його графічних робіт. У мене є лише дитяча книжка «Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку» у його виконанні, але хочу дати посилання на оформлення книги Кіплінга «Мауглі» у його виконанні.https://polny-shkaf.livejournal.com/167935.html

І трохи молодих художників.

Тетяна Горюшина – українська художниця та ілюстраторка, яка вперше стала відома широкій аудиторії після виходу книжки «Чому їжачка ніхто не гладить» Андрія Куркова (Навчальна книга – Богдан). Сьогодні Тетяна живе і працює у Швеції. Мені подобається її робота «Крокодилиця поспішає на допомогу Окапі», ну і «Перша подорож» теж видавництва «Globerry Book».

Віктор Гаркуша. Ілюстрував твір А. Могильного «Мавка і Мурашиний Князь», ілюстрував декілька казок «100 казок. 3-й том» і «Момотаро» - всі книжки вийшли у видавництві «Абабагаламага».

Яна Кернер-Вернер працює дизайнером-фрілансером. Співпрацювала із видавництвом «Преса України». Вражають її малюнки, виконані із ювелірною філігранністю. Як і багато сучасних художників-ілюстраторів закінчувала Київський політехнічний університет.

Художниця, яка, здається, немає спеціальної освіти (закінчувала філологічний факультет), та за творчістю якої я слідкую – Марися Рудська. У мене книга із не найкращими Марисиними малюнками «Будиночок з води», тому в кінці я покажу ще декілька її листівок, які зазвичай я купую у Марисі на Книжкових Арсеналах. Марися співпрацює із Товариством охорони птахів України, тому на листівках часто багато пташок.