Існує стара розповідь про силу мимовільного материнського благословення. У одного лагідного, тихого хлопчика була дуже сварлива мати. Вона не любила сина, і багато бідному малятку довелося витерпіти від неї побоїв і сварок. Але він завжди залишався слухняним і шанобливим сином, ніколи не скаржився і лише плакав тишком.Коли він підріс, життя його стало нестерпним: він відчував себе в рідному домі зайвим і непотрібним. Тоді, згнітивши серце, він вирішив йти куди-небудь на сторону шукати роботи і щастя.Мати охоче дозволила йому це: вона була рада позбавитися від нелюбимого сина.- Благослови мене, матінка! - сказав син, прощаючись.Зла жінка не пом'якшилася навіть в цю хвилину. Вона схопила з-під грубки поліно і кинула йому. - Ось тобі моє благословення! - вигукнула вона.- Спасибі, рідна! - промовив він. - Прощай!Навіть поліно було йому дороге як благословення матері і єдина пам'ять про неї. Він вирізав з поліна дощечку, віддав її в іконописну майстерню, де на його замовлення написали на ній образ Спасителя. З цим образом він ніколи не розлучався: це було все, що він отримав від матері.І Господь мабуть благословив його за цю повагу до матері та за повагу до її благословення. Що б він не починав, успіх був на боці йому незмінно. Його дуже полюбив новий господар, бездітний вдівець, до якого він вступив в контору, і від душі дбав про нього; коли ж хлопчик виріс і освоївся з роботою, він зробив його пайовиком і, вмираючи, призначив спадкоємцем значних статків.Шануй батька твого і матір твою, і добре тобі буде... (Вих. ХХ, 12), - говорить Господь.Свт. Василь Кинешемський.
Brungilda 5 марта 2018, 05:16
Цитируйте иногда
Brungilda 5 марта 2018, 05:16
Спасибо
OKsaNA81 5 марта 2018, 07:39
Спасибо.Почитала саоим детям.
Mamochka1987 5 марта 2018, 07:41
Спасибо:blush:
KOT_BAUN 5 марта 2018, 13:19
Золота дитина