Помню, в детстве у меня была такая книжечка с милыми иллюстрациями. Я стих до сих пор наизусть помню, сейчас рассказываю детям на ночь, очень любят. А вот книгу найти не могу. Пошерстила интернет - "автор неизвестный"... Может кто сталкивался? Отдельно, или в сборнике - не имеет значения. Направьте хоть, где можно поискать.
Xxaaa 9 января 2018, 15:34
гугль из старых только такую находит
Xxaaa 9 января 2018, 15:39
в библиотеках детских может быть, а может у кого дома на чердаках лежит..
Xxaaa 9 января 2018, 15:40
попробуйте в детской библиотеке спросить-если есть-возьмите отсканировать и напечатать себе
Kukuzya 9 января 2018, 15:41
Вариант, если готовую не найду.
Lerra 9 января 2018, 16:47
http://icesun.com.ua/node/4016
Lerra 9 января 2018, 16:55
Гарна нічка-новорічка!
Найчудовіша в зимі!
Новорічка-чарівничка...
Поміркуйте-но самі:
На ялинках ця чаклунка
Скрізь запалює зірки
І найкращі подарунки
Нам кладе під подушки,
О дванадцятій годині
Похитнеться стрілка — скік!
І ми всі за мить єдину
Підростем на цілий рік.
Моруга Василь
Kukuzya 9 января 2018, 16:58 1
Спасибо
Lerra 9 января 2018, 16:58
http://allforchildren.ru/poetry/author321-moruga.php
Lerra 9 января 2018, 17:00
Дякую, що нагадали. ТЕЖ ТАКА КОЛИСЬ БУЛА.
Alena24z 13 декабря 2018, 19:11
Книжка моего детства. Знала в дошкольном возрасте наизусть и запомнила навсегда. Жаль книжечка не сохранилась. Эту я скачала с интернета,но там не хватает страницы ( вилiтае iз за тину кругла диня).
Alena24z 13 декабря 2018, 19:13
Так давно, й згадати годі
На якомусь там городі
Це стряслося ще коли
Рибки вили гнізда в стрісі
Рак висвистував у лісі
На пеньках сучки цвіли
Лопухи росли як вуха
Отого хто казку слуха
На деревах не листки
Виростали пиріжки
Ще тоді було це діло,
Як увечері видніло,
Як цвірінькала бджола,
Як була земля тоненька,
А малесенька Оленка
Ще бабусею була.
Раз, як сонце добре гріло,
Пообідавши за двох,
Просто так собі, без діла
На стеблі дрімав горох.
Підставляв під сонце спину,
І животик, і бочок…
(А була ж гаряча днина!)
Розімлів один стручок –
Лусь! – і ціла горошина
Гарбузові прямо в лоб – гоп!
Як підхопиться гарбуз,
Аж злетів його картуз!
– Гей, усі і там і тут!
Утікаймо – наших б’ють!
Стрибонув, мов кінь, угору ,
І мерщій – куди? – в комору.
А якщо злякався тато –
що вже ті гарбузенята?!
Подалися і вони,
А за ними кавуни,
кавуниці й кавунята
у картатих штаненятах.
І сусіди і рідня,
Всі чкурнули навмання.
Мчить картопля, мовби куля,
Чеше стежкою цибуля
Через балку навпрошки
пострибали огірки…
Огірок злякався трішки,
Підзковзнувсь-шубовсь у діжку.
Одягнувши свій жупан,
вийшов з хати баклажан.
Раптом бачить: із-за тину
Вилітає кругла диня.
– Ви куди? – питає він.
– На базар, у магазин?
– Та який там магазин,
Як на весь город горох
учинив переполох!
– Що? Горох наш лютий ворог?
Я зітру його на порох!
Розтовчу, перемелю!
Сам не знаю що зроблю!
Я йому… якщо мене
Він, звичайно, дожене.
І собі як дремене…
Там тоді таке було,
Вирувало все, гуло.
От приходить господиня,
А уже в коморі дині,
Баклажани, кавуни.
-Звідки ж тут взялись вони.
От піди собі тай знай
Хто зібрав мій урожай?
Треба ж статися пригоді!
Що ж стряслося на городі?!
Подивлюся но сама.
Ну а там дива тай годі-
Нічогісінько нема .
Тільки сонячне проміння догорає на стеблі
Тільки стигле горошиння роскотилось по землі
І зітхнула тітка:-Ох,
Я й забула про горох
Це ж тому він роскотився що на сонці пересох
З тих часів зеленкуватим вирива його мерщій
І тому врожай збирати їй доводиться самій.
Kukuzya 13 декабря 2018, 20:19
Я тоже наизусть с детства помню))
DVita 9 мая 2019, 15:35
я брала ее в Днепропетровской обл. детской библиотеке, она идет как архивная.
DVita 9 мая 2019, 15:36
я еще сделала с нее копию)