золота осінь або 10 кілограм щастя!

Завтра (16.11) моєму сину виповниться пів року і так співпало шо останні два з половиною міяці життя припали на осінь - золоту осінь, адже ця саме така. Наш малюк за цей короткий період часу навчився їсти по дорослому, сидіти, вставати, стояти без підтримки, повзти та перелазити через перешкоди тобто через нас батьків, він настільки швидко розвивається що ми за ним ледь встигаємо. 

Коли ж потрапили під осінній дощ наш малюк ловив губками краплинки, а яке здивання було в нього від жовтого листочка - стільки цікавинок для досліджень та пізнання світу. Я з чоловіком ходимо такі горді на нашого Ростислава немов Москву побудували, а які були горді та щасливі після родів це відчуття до цих пір ще є. Доречі мій чоловік був присутній на пологах і навіть перерізав пуповину - коханий дав мені таку велику підтримку я б без нього там ... коротше кажучи важко було б без нього, а його крики радості при народженні дитинки до цих пір згадую з широкою посмішкою на лиці. Щось я відхилилась від теми, так от цьогорічна золота осінь виявилась дуже теплою і ми гуляли з малюком в кенгуру, йому там видно все було і цікаво - всі заграють тай спостерігав як змінюються літні кольори на осінні і як рухається світ; оскільки він швидко набирає вагу то мені стало важко його носити але всеодно ми так гуляли - бо це ж мої 10 кілограм щастя!!!