Коли ти хворий раком, тебе ніколи не покидає відчуття, що тобі щось недоговорюють, що якась важлива інформація знаходиться поза зоною твого сприйняття, що в якийсь момент все виявиться зовсім не таким, як ти уявляв, з чим ти встиг змиритися. Ти все більше нагадуєш собі собаку-підозрюваку зі славнозвісних мемів, при розмові з лікарем та чоловіком ти пильніше й довше дивишся в очі, ти згадуєш все, що мимохідь чув чи читав про мову тіла, та як за допомогою жестів визначити, що співрозмовник тобі бреше. Ти прагнеш правди, прогнозів, докладних обґрунтувань, але одночасно й боїшся цього найбільше, адже підсвідомо прагнеш лише оптимістичної правди, життєствердних прогнозів, ти жадаєш почути їх і скинути з себе нарешті цей тягар сумнівів. До іншого розвитку подій ти просто не готовий. І оскільки з порогу не спостерігаєш на вустах лікаря посмішки, оскільки ніхто тебе дружньо не ляскає по плечу, оскільки пауза безбожно затяглася, то і питання твої стають все менш наполегливими, і тебе задовольняє та ж фраза, яку періодично чуєш у цих стінах: «Зрозумійте, ніяких прогнозів ніхто не дає, кожен організм поводить себе по-різному». І ти хапаєшся вже й за ці слова, мов за соломинку, адже це, якщо розібратися, - вже якась стабільність, гірше було б, якби той прогноз таки прозвучав, і він був би невтішним…
Проходить чимало часу, і стіни лікарні стають доволі приязними, ти обзавівся цілою купою знайомств серед пацієнтів, вікова категорія їх коливається від 20 і ледве не до 90, і ти не без здивування відмічаєш для себе, що бабці теж бувають кумедними, ти вже здатен розпочати розмову з будь-ким за будь-яких обставин, або ж до тебе заговорить якась незнайома жіночка, і за півгодини ти вже знатимеш історію її хвороби, лікування, під який відсоток вона брала гроші в котромусь банку, та коли одружується її син. Згодом ти зустрінеш її через місяць у цьому ж коридорі, і на душі відразу немов потеплішає, адже вона – ще жива. Та й хіба могло бути інакше? Ця думка зринає щоразу, коли бачиш знайоме обличчя. І це додає віри. І вперто женеш усвідомлення, що багато чиї обличчя тобі не зустрічались давно. Бо це віри не додає. Перебування тут вселяє в тебе спокій, адже поки ти тут, поки триває лікування – поки усе й добре. Поки нічого не може й статися. Інакше вони б за тебе не взялись. Але рано чи пізно таки настає момент, коли коридорами все частіше крокують незнайомі тобі люди, а ті, що були знайомі, - будемо в це вірити, - таки пройшли лікування й виписалися. Отже, настала й твоя черга. Ти уявляв цю мить ще тоді, як тобі півроку тому лише розписували план хіміотерапії. Ти малював картину, як твоє вимучене тіло , схудле кілограмів на 20, з синцями під очима, на тремтячих ногах виходить у цю браму, осіннє сонце щедро обдаровує тебе останніми променями, кілька пташок, мов у диснеївських фільмах, захоплено цвіріньчать на гілці, а ти з посмішкою переможця шепочеш : «Ну ось, тепер вже все позаду». На жаль, все розгортається діаметрально протилежно. Але то вже інша історія…
P.S. Не претендую на високу оцінку літературного оформлення, просто захотілося сформулювати і поділитися тим, в чому живу останніх 7 місяців.
Ivanskaja 25 ноября 2017, 10:51
Девочки правильно говорят, если нужна будет помощь пишите в личку, просто правила кашалота изменились и теперь очень тяжело попросить о помощи, знаю, что и жёлтые карты девочки получали за огласку о помощи, знаю, что некоторых блокировали, но ведь в личных можно, каждый может ещё кому-то перекинуть информацию и так с миру по нитке
Sofijka 25 ноября 2017, 11:42
Спасибо, пока справляемся) Если вдруг есть желание, можете заглянуть ко мне в продавалку, стараюсь перед очередной химией немного распродаться. Но это конечно не обязательно. Практически все могу попробывать отправить бесплатно новой почтой через ОЛХ
nata1971 25 ноября 2017, 11:18
Девочки,миленькие,держитесь!!!!!!тяжело это даже читать....а уж жить с этим,даже не представляю...Но вы сильные,мужественные и все у вас будет хорошо!!!! Сил вам и терпенья и мудрости вашим близким!!!
ElenaPre 25 ноября 2017, 12:03
Воспоминаю о Вас, держитесь все обязательно будет хорошо, Вы обязательно будете здоровы и когда лет через пять вспомните об этом, покажется что это было каким-то сном. Сил Вам и Вашим близким.
Iva777 25 ноября 2017, 12:42
будьте здорові та щасливі! це випробування життям- Ви пройдете все буде добре, бо інакше і бути не може! :)
violash 25 ноября 2017, 12:48
Все обовязково буде добре. Терпіння Вам і віри!
Odessitka_2016 25 ноября 2017, 14:52
Прочитала,тронули слова до глубины души.Я всем сердцем желаю Вам здоровья,победить в этой борьбе,и жить долго долго.
HelenA_O 25 ноября 2017, 15:29
Постарайтесь бытб на позитиве , знаю что тяжело , но постарайтесь . Здоровья Вам и сил .
vita_sumy 25 ноября 2017, 16:36
Верьте. В свои 16 я ходила по тем же коридорам. После последней химии уже не ишла а ползла. Но я смогла и Вы СМОЖЕТЕ!!!
Sofijka 25 ноября 2017, 16:46
Сочувствую. А я думала, я рано заболела
meripopins 25 ноября 2017, 20:22
Держитесь,у Вас есть все ресурсы,чтобы с этим справиться.Тяжелое испытание дается только сильным духом.Уныние Ваш враг.Верьте,Ангела_Хранителя,сил,терпения!Радости и счастья в вашу жизнь нескончаемое море!
Eugenia_K 26 ноября 2017, 22:42
Здоровья вам, веры и сил побольше. Вам просто нужно пройти этот нелегкий путь к выздоровлению и все будет хорошо. Недавно в охматдете сидела в очереди с дочкой, видела больных деток, потом спать не могла, столько мыслей
Комментарий удалён
ummrim 22 февраля 2018, 14:38
То всей души хочу помочь.понимаю,что кто-то что не писал Вам,не советовал..Вы всё равно останитесь при своём мнении.реальные исцеления с реальными людьми на глазах...я просто могу сказать Вам(посоветовать) достаньте пальмовую пыльцу и найдите девочек мусульманок,которые делают и знают как правильно делать хиджаму(капилярное кровопускание)...почитайте .не будет лишней информации..я делала хиджаму около 2месяцеви у меня исчезло в груди..
Sofijka 22 февраля 2018, 14:41
у вас был рак? или просто уплотнение?
ummrim 22 февраля 2018, 14:48
У меня непонятно что было,никто не мог определить..послали на операцию,назначали разные препараты,но вовремя я познакомилась с одной девочкой мусульманкой...и она мне посоветовала и хиджаму и пыльцу пить...пыльца противоопухолевая..да и не только...я читала я искала,спрашивала..и пошла на хиджаму.но я знаю уже лично одну бабушку,которую вылечила эта девочка...и с её слов есть девочки,у которых был рак..и нету уже...
ummrim 22 февраля 2018, 14:53
Вы ничего не теряете...а я уверена,что это Вам поможет.и Ваша семья Вас не потеряет.наша медицина это сплошной бизнес.к сожалению.и никто о вас не думает...лишней бы тратили кучу денег на препараты и носили врачам.
Uliana5577 15 июня 2019, 00:32
Автор як ви???