Коли ти хворий раком, тебе ніколи не покидає відчуття, що тобі щось недоговорюють, що якась важлива інформація знаходиться поза зоною твого сприйняття, що в якийсь момент все виявиться зовсім не таким, як ти уявляв, з чим ти встиг змиритися. Ти все більше нагадуєш собі собаку-підозрюваку зі славнозвісних мемів, при розмові з лікарем та чоловіком ти пильніше й довше дивишся в очі, ти згадуєш все, що мимохідь чув чи читав про мову тіла, та як за допомогою жестів визначити, що співрозмовник тобі бреше. Ти прагнеш правди, прогнозів, докладних обґрунтувань, але одночасно й боїшся цього найбільше, адже підсвідомо прагнеш лише оптимістичної правди, життєствердних прогнозів, ти жадаєш почути їх і скинути з себе нарешті цей тягар сумнівів. До іншого розвитку подій ти просто не готовий. І оскільки з порогу не спостерігаєш на вустах лікаря посмішки, оскільки ніхто тебе дружньо не ляскає по плечу, оскільки пауза безбожно затяглася, то і питання твої стають все менш наполегливими, і тебе задовольняє та ж фраза, яку періодично чуєш у цих стінах: «Зрозумійте, ніяких прогнозів ніхто не дає, кожен організм поводить себе по-різному». І ти хапаєшся вже й за ці слова, мов за соломинку, адже це, якщо розібратися, - вже якась стабільність, гірше було б, якби той прогноз таки прозвучав, і він був би невтішним…
Проходить чимало часу, і стіни лікарні стають доволі приязними, ти обзавівся цілою купою знайомств серед пацієнтів, вікова категорія їх коливається від 20 і ледве не до 90, і ти не без здивування відмічаєш для себе, що бабці теж бувають кумедними, ти вже здатен розпочати розмову з будь-ким за будь-яких обставин, або ж до тебе заговорить якась незнайома жіночка, і за півгодини ти вже знатимеш історію її хвороби, лікування, під який відсоток вона брала гроші в котромусь банку, та коли одружується її син. Згодом ти зустрінеш її через місяць у цьому ж коридорі, і на душі відразу немов потеплішає, адже вона – ще жива. Та й хіба могло бути інакше? Ця думка зринає щоразу, коли бачиш знайоме обличчя. І це додає віри. І вперто женеш усвідомлення, що багато чиї обличчя тобі не зустрічались давно. Бо це віри не додає. Перебування тут вселяє в тебе спокій, адже поки ти тут, поки триває лікування – поки усе й добре. Поки нічого не може й статися. Інакше вони б за тебе не взялись. Але рано чи пізно таки настає момент, коли коридорами все частіше крокують незнайомі тобі люди, а ті, що були знайомі, - будемо в це вірити, - таки пройшли лікування й виписалися. Отже, настала й твоя черга. Ти уявляв цю мить ще тоді, як тобі півроку тому лише розписували план хіміотерапії. Ти малював картину, як твоє вимучене тіло , схудле кілограмів на 20, з синцями під очима, на тремтячих ногах виходить у цю браму, осіннє сонце щедро обдаровує тебе останніми променями, кілька пташок, мов у диснеївських фільмах, захоплено цвіріньчать на гілці, а ти з посмішкою переможця шепочеш : «Ну ось, тепер вже все позаду». На жаль, все розгортається діаметрально протилежно. Але то вже інша історія…
P.S. Не претендую на високу оцінку літературного оформлення, просто захотілося сформулювати і поділитися тим, в чому живу останніх 7 місяців.
kundieva79 24 ноября 2017, 20:17 2
Вот очень хочется,чтобы Вы выздоровели. Я Вам этого желаю от души и верю в это.
Odessitka 25 ноября 2017, 07:34
и я желаю вам выздоровления!!!Пусть случится с вами чудо исцеления!Пусть все пройдет как страшный сон!
Zolja 24 ноября 2017, 20:18
Здоровья Вам и сил!!!
Sofijka 25 ноября 2017, 12:27
І вам здоровя, дякую
LisaAlisa 24 ноября 2017, 21:01
Очень хочется, чтобы все у вас было хорошо. Не сдавайтесь! Скорейшего выздоровления!
NATAL_KA 24 ноября 2017, 21:47
Выздоравливайте обязательно и поскорее!!! Буду с нетерпением ждать от вас новый пост о вашем выздоровлении!!!
odna_nadegda 24 ноября 2017, 21:58
Здоровья Вам!
Olga2610 24 ноября 2017, 22:24
Дай Бог вам победить эту болячку! Если нужна будет мат.помощь,обращайтесь, хоть чуть но помогу
Ivanskaja 24 ноября 2017, 22:26
Хочу вас поддержать и пожелать победы!!! Здоровья вам!!! Пусть Господь поможет вам все преодолеть и жить до 100 лет!!!
Alla1986 24 ноября 2017, 22:55
Девочки, вспомнилась мне девушка Ира(ник у нее какой то типа Demia или Demya), как она кто нибудь знает? Извините, автор, что спросилда в вашей теме, просто вспомнила о ней, прочитав Вас, она тоже болеет((( А Вам, София, быстрого и легкого выздоровления! Верьте в лучшее и оно обязательно случиться!!!
Alla1986 24 ноября 2017, 23:10
Ой-ой... Простите, я не знала((( Царство ей небесное(((
Комментарий удалён
Alla1986 24 ноября 2017, 23:15
София, если нужна материальная помощь, вы не стесняйтесь, сбросьте номер карты. Чем сможем - поможем! Тем более, Вы моя землячка)))
vic1570 24 ноября 2017, 23:30 2
Ну і тормоз я в таких питаннях.. не можу свої думки висловити. Прочитала, прямо захотілось вас обійняти і сказати що все буде добре. І буде новий рік і сніг і заметіль, і буде весна і пташки, і теплий запашний дощик.... головне не сподіватись, а точно знати що там будети ви. Ну от, я ж казала, не вмію я по-людськи:no_mouth:
Sofijka 24 ноября 2017, 23:40 1
Ви так гарно написали. Знаєте, тим і дивовижна людська сутність, що всі ми усвідомлюємо, що люди смертні, але що конкретно ти сам можеш не бути, зникнути- таке мозок взагалі відмовляється сприйняти
Lemurchik 25 ноября 2017, 00:00 1
Сльози на очах.... Софійка, тримайтесь, нехай Господь вам допомагає!!!
Galaretka 25 ноября 2017, 00:18
Плачу(((
Майже стiльки ж часу проходить лiкування зараз моя мама. Мабуть, ви точно описали і її вiдчуття..
А ще нещодавно я й уявити не могла, що це горе торкнеться мою сім'ю. Навiть зараз не можу в це повiрити..
Життя без неї не уявляю.
Для мене вона завжди була і буде вiчною..
Бажаю вам сил, терпiння, здоров'я i довгих щасливих рокiв життя!
Будемо разом вiрити в краще!
oksana_14 25 ноября 2017, 00:54 3
Да, это и мои мысли вы выразили так точно и так красиво... Каждое слово прожито и прочувствованно , к сожалению((( Желаю Вам много сил, мудрых врачей, и пусть невидимая рука Всевышнего коснется своей исцеляющей силой там где не проникают врачи и лекарства... Будем верить и надеяться, вопреки прогнозам! Обнимаю Вас... Сегодня общалась с Наташей нашей из Донецка... Девочки, вы мне как родные! Будем жить!!!
Malena 25 ноября 2017, 15:29
Девочки, живите, сил вам, чуда и Надежды! Не падать духом! Не стесняйтесь- есть сообщество Благотворительность и Выручалочка, пишите о себе, пусть сбываются молитвы ваших близких.
marivanna 25 ноября 2017, 01:07
трогает до глубины души! держитесь! все будет хорошо,вот увидите! победа будет за вами!! ..........ведь у вас наверняка сильная поддержка есть!.....родные,муж,дети-вот самый главный смысл жизни
Del_mare 25 ноября 2017, 01:26
Это вы правильно написали, не укладывается в голове, как такое может происходить, недавно узнали о болезни матери мужа, молодая ещё, 3 стадия, агрессивная форма, долгое лечение. Как будто происходит все не с нами, не доходит просто, мозг отказывается принимать эту информацию. Как же это невыносимо. Сил вам!!! И нам!!! Не хочу никого терять!!!
Sofijka 25 ноября 2017, 12:40
Держитесь. Даже не знаю, что хуже- когда это происходит с тобой, или с твоими близкими
Malenkaya 25 ноября 2017, 07:10
Сил Вам побороть эту болячку!!! Держите "хвост" пистолетом!!! Если нужна помощь, номер карты в личку. С миру по нитке, я знаю что многие здесь помогут. Желаю Вам скорейшего выздоровления!!!! Крепко обнимаю!
Sofijka 25 ноября 2017, 12:39
Спасибо, пока сами справляется, пока распродаю запасы перед химией
VikaNastya 25 ноября 2017, 07:23
Держись, и главное - верьте, все наладится!
Tatjana37 25 ноября 2017, 08:25
Здоровья Вам, и терпения. Верьте , молитесь,и Бог Вам поможет. Как Вы себя чувствуете? Есть результат?
Happy89 25 ноября 2017, 09:28
Happy89 25 ноября 2017, 09:28
Sofijka 25 ноября 2017, 09:30 1
Вы извините, но в такое я не верю
Happy89 25 ноября 2017, 09:32
Не має за що вибачатись)
Сили Вам ,терпіння)
Fredan_Marina 25 ноября 2017, 10:09
Sofijka, вы сильная личность!!! Важен наверное положительный настрой. Я восхищаюсь такими людьми! Всего наилучшего Вам. Самое главное душевного спокойствия!!
Sofijka 25 ноября 2017, 12:05
Дякую