Історія однієї книги для душі. На конкурс.

                   Привіт усім! Недивлячись на те, що ми з вами вже дорослі Кашалотожителі, та все ж у кожного з нас є трепетні спогади про улюблену книгу, дитячий журнал чи мультик. Вони не такі яскраві, блискучі, багатоманітні, і зовсім не 3D. Але вони рідні, близькі нам до душі і ми про них досі пам*ятаємо. У наших дітей свої, сучасні вподобання. І це нормально. У кожного покоління свої герої, ігри. У кожного й своя книга для душі.

                   Якщо говорити про мою донечку Поліну, то в неї серед багатоманіття книжок є одна особлива.

                   На перший погляд звичайна, яскрава сучасна книга, але для доні вона особлива. Взявши її до рук, розумієш, що книгою дуже часто користуються. Вона пошарпана, заклеєна, навіть, трохи помалювана. Та вона особлива.

                    Мова йде про книгу Джилліана Лоубела "Для тебе і для мене...", 2010 року видання.

                  Нашу особливу книгу придбали зовсім випадково, мандруючи Західною Украною, у м. Трускавець Львівської області у звичайнісінькому супермаркеті у 2012 році. Це була наша перша сімейна подорож не вдвох, а вже втрьох, коли нашій Полінці щойно виповнився 1 рочок. І от з цього часу історія про допитливе мишення Маусі перечитується, переказується дуже часто.

                   Можливо це не випадково. Малюк Маусі пізнає світ, з великої цікавості він полишає свою сім*ю рано-вранці і вирушає у свою першу мандрівку. Його переповнюють емоції, коли мама знайшла своє мишення , він втомлений, але щасливий з радістю розповідає усе, що бачив. А потім задається питанням - а для кого цей світ, чий він?

                 Ось і моя донечка росте, пізнає цей світ. І саме ця книга стала для неї, як-то кажуть, настільною. До неї звертаємось, коли радісно чи сумно, чи просто збентежені після важкого дня. Час минав швидко і Полінці вже 6 рочків. І саме цю книгу беремо з собою у подорожі. Коли попрохала доню обрати книгу для конкурсу, то вана принесла саме її.

Будемо вдячні Вам за "сердечко".