Тиждень Шкарпеток і Панами...

Не випадково написала саме такий заголовок. Бо минулий тиждень в нас із малими пройшов під читанням саме цих двох книжок. Те, що я їх незабаром декламуватиму серед ночі - мабуть, не здивує тих мамів, які також щовечора перед сном також читають своїм дітям якусь одну книжку кілька днів поспіль.

Щодо цих двох - "Ах, моя чудова Панама" та "Неймовірні історіх десятьох шкарпеток (чотирьох правих і шістьох лівих)" - то я з'ясувала для себе одну дуже вагому зручність при такому частому читанні. Це те, що в кожній з них є по кілька історії: у Панамі - 6 оповідань, у Шкарпетках - 10 історій. І навіть якщо я читаю двом дітям водночас, коли кожен обирає собі по історії, то Панами вистачає на 3 дні, а Шкарпеток - на 5 днів! Це в ідеалі, звісно.

Бо з Панамою в нас така ситуація, що один любить історію про лікарню (там Тигрик захворів, одна смужна виявилася не на своєму місці, як показав рентген; там цілющий неболючий укол роблять... і загалом тема дітям цікава, хоча й часто болюча); а другий син любить історію про вечірку (у Тигрика день народження, все завершується тим, що повна хата води, гості плавають, але моїм це страшенно все подобається). Тож читати щодня по свіжій історії я тільки мрію (наприклад, мені більше подобається про безвідповідальну халатну свинку)....

Зі Шкарпетками простіше - вони ніяк не визначаться з уподобаннями і симпатіями. Тому по змісту (або на форзаці) обирають собі колір шкарпетки, й історію про неї починаємо читати. 

Ще чим обидві книжка цінні для мене (постійно кажу про себе як дорослого, бо ж мені доводиться читати ті книжки - з дітьми і так все ясно, вони їх оцінили вже давно)). Тож цінні тим, що історіх справді класні: якісний гумор, цікавий сюжет, динаміка та непередбачуваний розвиток подій. А ще - тут є глибина тексту, якої діти одразу можуть не вловити, але яка нахтовхує дорослих на розмови з дітьми. Наприклад, у Панамі є історія про пошук щастя і про пошук найкращого місця на землі. І щоб врешті зрозуміти істину, що вдома найкраще - героям доводиться ледь не півсвіту обійти, а тоді повернутися до тепер ще ріднішого дому. І саме завдяки такій історії стає легко пояснювати дітям про дім, про щастя, про любов врешті. Просто, бо історія вже головну роботу зробила - все унаочнила. Врешті, ці історії про Ведмедика і Тигрика - це вже класика, їх 40 років! Для мене це теж фажливий факт, щоб дітям читати не лише сучасні історії, а й такий "золотий фонд дитячої літератури". 

У Шкарпетках теж є такі важливі моменти - про вибір свого майбутнього (звучить пафосно, але розмови "ким ти хочеш стати, коли виростеш" саме в дошкільному віці вже починаються), про сміливість, про свободу, про цінності, про допомогу ближньому і знову ж таки - про любов. І хто б міг подумати, що пишучи кумедні історії про розпаровані шкарпетки авторка може так серйозно і так цікаво підійти й до таких важливих життєвих питань. Здається, про Шкарпетки я ще якось окремо напишу, бо є що розповісти...  

У мене два сина, але мені здається, що ці книжки мали б сподобатися і дівчаткам. Принаймні мої племінниці теж їх люблять. Та й загалом, в них немає якихось речей, що були б суто для хлопчиків чи суто для дівчаток... 

Ой, щось мене сьогодні понесло. І я щиро не планувала багато писати. Ну але це й логічно - читаючи протягом тижня виключно ці книжки просто нереально залишитися без емоцій... І повірте, це лише частина моїх вражень. Сподіваюся, бодай хтось дочитав до цих слів :). 

І ледь не забула прикріпити ще кілька розгорток, щоб Ви самі переконалися, які ці книжки класні.

Спершу Шкарпетки: 

А це Панама: 

13 комментариев

  • Annaki 25 марта, 13:41

    Весело написали:) це діти лише оці дві книги визнають, чи це ви їх їми катуєте?:joy:
    Моя зараз на маму му підсіла, тож тероризує нас нею по черзі вже тиждень. От би наші надрукували її й одразу збіркою.
    Весь час на панаму дивлюся, і все відкладаю, навіть пазли є з героями.

  • 9 комментариев
  • Oksana_Kh 26 марта, 13:48 1

    Карлхена доня полюбила змалечку, син якось спокійніше їх сприйняв, може, вже переріс на той момент як їх видали))))
    От Панаму він любить - особливо про пошту, лікарню і день народження. От недавно перечитували. А доньці ще задовгі історії, хоча інколи слухає, бо ж разом читаємо))))
    А Шкарпетки класні, нам позичала подруга, але ще так і не купили собі))) хоча в кошику вже висить давно)

  • ZhukiBooki 26 марта, 14:28

    бачу, що лікарня й вечірка - реально в топі :) шкарпетки в нас ще не такі заїжджені, бо книжка ж новіша... хоча ми купили ще свіжу, як тільки вийшла

  • Oksana_Kh 26 марта, 14:42 1

    в нас про пошту і шланговий телеграф най-найулюбленіша)

Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Вернуться в Клуб